Труханов у контратаку: спроба відвернути увагу від корупційних скандалів через родину Кіпера

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

У Вінницькій області з’явився резонансний випадок, що привернув увагу громадськості та антикорупційних активістів. Співробітник слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП Іван Андрушко у 2025 році став власником одразу двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року випуску вартістю 1,1 млн грн та Toyota Land Cruiser 2025 року за 2,4 млн грн. Загальна сума придбань склала приблизно 3,5 мільйона гривень, що викликало обґрунтовані запитання щодо джерел фінансування цих активів.

За офіційними даними, доходи слідчого за 2024 рік становили 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Очевидно, що на ці кошти купити два автомобілі високого класу було б неможливо, навіть за умов економії на всьому іншому. Така невідповідність між задекларованими доходами та витратами створює підстави для перевірок та викликає підозру у можливих порушеннях фінансової дисципліни.

Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:• Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;• Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

Молдовські посадовці зіткнулися з необхідністю розробки комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, враховуючи як міжнародні зобов'язання країни, так і національне законодавство. Експерти з міграційного права наголошують на важливості дотримання балансу між гуманітарними міркуваннями та питаннями національної безпеки.

Видання пише, що Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок.

У березні 2023 року Генеральна інспекція з міграції запровадила тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.

Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українські чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в’їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.