Три версії мотивів вбивства активіста Демʼяна Ганула в Одесі: замовне, особиста неприязнь і “російський слід”

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Вони б’ють постійно. Очевидно, що росіяни накопичували “шахеди” до опалювального сезону, адже об’єкти інфраструктури для них мають найвищий пріоритет”, – зазначив Нарожний. Експерт також вважає, що Росія збільшує виробництво дронів, хоча офіційно озвучувані ними цифри можуть бути перебільшені.

На думку Нарожного, не варто очікувати, що ворог зупиниться у своїх атаках. “Вони б’ють абсолютно по всіх напрямках, і нам потрібно бути готовими відбивати всі атаки”, – наголосив він. Військовий експерт закликав до підготовки до нових загроз з боку російських сил, оскільки активність ворога продовжуватиметься.

У вересні Київ вже вчетверте став ціллю для повітряних атак з боку окупантів. У ніч на 30 вересня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, які заходили в місто хвилями з різних напрямків. Повітряна тривога у столиці тривала понад п’ять годин, але сили протиповітряної оборони змогли знешкодити всі ворожі дрони, які загрожували Києву.

Сьогодні вночі російські війська завдали удару по Україні ракетами різних типів та ударними дронами. Загалом, радіотехнічні війська Повітряних Сил виявили та супроводили 76 засобів повітряного нападу противника. В результаті протиповітряного бою було збито одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 і 67 ударних БпЛА типу Shahed у різних регіонах, включаючи Київ, Черкаси, Вінницю, Кіровоград, Житомир, Полтаву, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро та Миколаїв.

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.