Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Розмови під час сну є значно поширенішим явищем, ніж прийнято вважати. Багато людей навіть не здогадуються, що вночі можуть вимовляти окремі слова, цілі фрази, сміятися, вигукувати або емоційно реагувати на сни. Зазвичай така особливість не становить небезпеки для здоров’я і не впливає на якість життя, однак у деяких випадках вона може бути маркером глибших порушень.

Фахівці пояснюють, що говоріння уві сні може виникати на різних етапах нічного відпочинку. Найчастіше воно пов’язане з фазою швидкого сну, коли мозок демонструє високу активність, близьку до стану неспання. У цей період люди бачать яскраві сновидіння, а мовні центри можуть частково активуватися, що й призводить до мимовільної мови.

Епізоди зазвичай короткі — від кількох секунд до пів хвилини. Людина після пробудження, як правило, не пам’ятає, що щось говорила. У деяких людей такі прояви виникають зрідка, у інших — періодично або хронічно.

Точної причини цього явища медицина поки не встановила. Водночас лікарі зазначають, що розмови уві сні частіше спостерігаються у людей із неврологічними або психічними порушеннями. Зокрема, вони можуть супроводжувати хворобу Паркінсона, посттравматичний стресовий розлад та розлади поведінки під час сну.

Велику роль відіграють і зовнішні чинники. Підвищений рівень стресу, тривожність, емоційне напруження або фізичне виснаження здатні значно збільшувати ймовірність нічних розмов. Так само впливають алкоголь, наркотичні речовини та хронічний недосип.

Фахівці звертають увагу, що схильність до говоріння уві сні може передаватися генетично. Саме тому діти та підлітки стикаються з цим явищем частіше, ніж дорослі.

Хоча в більшості випадків розмови уві сні не становлять небезпеки для здоров’я, вони можуть погіршувати якість відпочинку — як самої людини, так і її партнера. За регулярних епізодів або якщо нічна активність супроводжується сильними емоційними проявами, лікарі радять звернутися до спеціаліста, щоб виключити серйозні порушення сну чи психічні розлади.

Розширення граничних можливостей: новини щодо транспорту і кордону

Останнім часом стало відомо, що на пункті пропуску між Україною та Молдовою, у районі Обжили — Плоть, співробітниками прикордонної служби було затримано п'ять транспортних засобів. У цих автомобілях перебували 47 осіб, які спробували незаконно перетнути кордон, а також сім організаторів цього події.

Відповідно до повідомлення журналіста Віталія Глаголи, інцидент стався на найбільшій ділянці українсько-молдовського кордону, де злочинні елементи намагалися використовувати транспорт для протиправних дій. Відмітною є деталь, що затримані особи мали намір незаконно перетнути кордон без відповідних документів і дозволів, що підкреслює важливість ефективної контрольно-пропускної системи на межі.

Прикордонні служби активно працюють над забезпеченням безпеки та порядку на кордоні, запобігаючи незаконним перетинам та сприяючи збереженню правопорядку в регіоні. Такі події є свідченням важливості ретельного контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів через кордонні пункти пропуску, зокрема на таких стратегічно важливих маршрутах, як Обжили — Плоть.

Журналіст Віталій Глагола опублікував цю інформацію у своєму Telegram з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах. Він також зазначив, що спецоперація прикордонників разом із СБУ, ДБР і підрозділом “ГрР” відбулася 21 червня о 14:00.

Зараз тривають слідчі дії та пошуки інших причетних осіб до цього незаконного каналу. Глагола підкреслив, що за кожну особу, яка планує нелегально перетнути кордон, організатори отримують від 5 до 10 тисяч доларів США. Наразі ДПСУ та Національна поліція ще не надали офіційний коментар щодо цього інциденту.

Внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військовими, суттєво пошкоджено виробничі потужності компанії Yofi!, одного з лідерів українського ринку хумусу. За повідомленням пресслужби підприємства, удар стався вночі, коли більшість працівників уже залишили територію заводу. За 20 хвилин до моменту влучання ракети персонал встиг евакуюватися, тому жертв серед людей не було.

Ракетний удар пошкодив виробничий цех на київському заводі компанії, внаслідок чого значну частину будівлі та обладнання було знищено, а також виникла пожежа. Рятувальні служби оперативно виїхали на місце події, і фотографії з місця трагедії були опубліковані в інстаграмі Yofi!. Вогнеборці боролися з вогнем, що охопив частину виробничих площ, намагаючись обмежити поширення пожежі.

Площа виробничого комплексу становить близько 2 000 м²; до удару підприємство випускало до 1 200 тонн продукції на рік і контролювало приблизно 70% українського ринку хумусу, постачаючи товари в супермаркети, ресторани та кавʼярні по всій країні.

Компанія повідомила про тимчасове призупинення постачання продукції щонайменше на місяць; на складах залишилися лише невеликі залишки готової продукції. Керівництво заявило, що робитиме все можливе для відновлення виробництва після ліквідації наслідків атаки.

Збитки поки що оцінюються як значні: знищено виробниче обладнання й інфраструктуру, що позначиться на робочих місцях, податкових надходженнях і продовольчій безпеці. Напад на цивільне підприємство вкотре підкреслює руйнівний вплив обстрілів на економічну інфраструктуру країни.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив переконання у тому, що раціональне використання електроенергії набуде значущого значення для всіх громадян України у майбутні роки. Його заява наголошує на необхідності впровадження ефективних заходів з енергозбереження, які стануть не лише вимогою часу, а й необхідною складовою щоденного життя кожного українця. Зазначена ініціатива має пряме відношення до складних викликів, з якими стикається країна, особливо в контексті довготривалих наслідків деструктивних атак на енергетичну інфраструктуру, здійснених іноземними збройними формуваннями, зокрема, російськими військами.

“Наслідки російських атак на енергетику довгострокові. Тому заощадження буде частиною нашого повсякденного життя в наступні роки… Наша мета – економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.

Прем’єр наголосив, що ключовий пріоритет – зміцнення енергетики після російських терористичних ударів.

“Ситуація дуже складна. Втрачено понад 9 ГВт потужностей генерації. Ворог продовжує атакувати енергетичні об’єкти. Наразі “Укренерго” знову змушене вдаватися до планових відключень споживачів. Цим виграємо час для того, щоб відновити та посилити енергосистему”, – додав він.

За словами Шмигаля, урядова стратегія включає такі пункти: посилення ППО; ремонти пошкодженого обладнання та подальший розвиток захисту від дронів; децентралізація енергосистеми; міжнародна підтримка та співпраця; енергоефективність та відповідальне споживання електроенергії.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.