Понеділок, 31 Серпня, 2026

Туреччина намагається вирішити питання з російськими С-400 для повернення до програми F-35

Важливі новини

Вісім продуктів для зменшення жиру на животі

Хоча жоден продукт не здатен миттєво прибрати жирові відкладення,...

НАБУ і САП оголосили підозру ексчиновнику Генпрокуратури у справі про мільйонні збитки державі

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

У Кривому Розі сталася стрілянина між чоловіком і ТЦК

Вчора, 14 липня у Тернівському районі Кривого Рогу сталася стрілянина, у якій постраждали троє осіб. Інцидент трапився під час перевірки документів у місцевого жителя правоохоронцями та представниками територіального центру комплектування (ТЦК). За офіційною версією поліції, під час так званого “відпрацювання району” було зупинено 51-річного чоловіка. Він, замість того щоб пред’явити документи, почав чинити опір — […]

Порожня декларація та 146 635 гривень виграшу: що відомо про фінансовий звіт посадовця з Івано-Франківщини

Фінансова звітність державних службовців традиційно перебуває під пильною увагою громадськості, адже йдеться про прозорість, підзвітність та довіру до органів влади. Цього разу інтерес викликала декларація головного спеціаліста Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Гундяк за 2024 рік. Документ виявився вкрай лаконічним: фактично заповненим залишився лише розділ із зазначенням доходів, тоді як інші пункти декларації містять позначки про відсутність відповідних даних.

У поданому звіті посадовець не вказав жодної інформації про членів сім’ї, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, грошові активи, цінні папери чи корпоративні права. Також відсутні відомості про фінансові зобов’язання або інші суттєві активи. Така структура декларації виглядає нетиповою, адже більшість службовців зазвичай декларують хоча б мінімальні відомості про майно чи заощадження.

Згідно з поданою інформацією, за рік Микола Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати та 1 000 гривень матеріальної допомоги від свого ж управління. Окремо він задекларував виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» — компанії, що пов’язана з онлайн-казино. Саме ця сума становить значну частину його річного доходу.

У розділі «Грошові активи» зазначено відсутність коштів у декларанта та членів сім’ї. Водночас інформація про самих членів сім’ї також не подана. Місцем реєстрації та фактичного проживання вказано місто Яремче, однак жодного об’єкта нерухомості там не задекларовано — ні у власності, ні в користуванні.

Попередні декларації посадовця мають аналогічну структуру: у них відображені лише доходи, тоді як розділи про майно та активи залишаються порожніми. Це формує послідовну картину відсутності задекларованого майна протягом тривалого часу.

Особливу увагу привертає співвідношення доходів: понад половина річного фінансового надходження припадає на виграш у сфері грального бізнесу. Для державного службовця контролюючого органу такі обставини можуть створювати репутаційні та потенційні антикорупційні ризики, адже прозорість походження коштів є ключовою вимогою декларування.

Ситуація наразі оцінюється виключно на основі поданих декларацій. Питання повноти та достовірності інформації може стати предметом додаткової перевірки у разі відповідних процедур контролю.

Туреччина веде переговори з Росією про можливість передачі зенітно-ракетних систем С-400 третій країні. Це рішення покликане усунути перешкоду для відновлення участі Туреччини в американській програмі винищувачів F-35, а також відкрити можливості для закупівлі сучасних бойових літаків у США. Проте Вашингтон вже дав зрозуміти, що навіть передача цих комплексів іншим державам може не стати достатньою умовою для скасування санкцій, адже питання безпеки залишається критично важливим у відносинах між країнами НАТО.

Згідно з інформацією Bloomberg, останнім часом Анкара звернулася до Москви з пропозицією обговорити передачу С-400, вважаючи це компромісним рішенням, яке могло б задовольнити вимоги США і дозволити відновити військово-технічне співробітництво з Вашингтоном. Переговори розпочалися напередодні саміту НАТО, що проходить в Анкарі. На цьому фоні президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути санкції, запроваджені проти Туреччини через купівлю російських систем ППО.

Ця ініціатива не є новою для Туреччини. Раніше президент Реджеп Таїп Ердоган пропонував повернути С-400 Росії, але ця пропозиція не знайшла підтримки ані всередині країни, ані з боку Москви. У результаті Туреччина почала шукати інші варіанти компромісу, зокрема пропонуючи залишити С-400 на своїй території, але під контролем американських військових. Однак ця ініціатива також була відхилена Вашингтоном, який наголосив на загрозі, яку представляють російські комплекси для безпеки американських літаків.

Основною проблемою залишається здатність С-400 збирати інформацію про характеристики F-35, що, на думку американських військових, може поставити під загрозу одну з найважливіших військових програм США. У відповідь на це Конгрес США давно ухвалив законодавчі обмеження, які унеможливлюють продаж F-35 Туреччині доти, поки вона володіє С-400. Навіть з огляду на заяви Трампа про можливе скасування санкцій, остаточне рішення залежить від американських законодавців, які підкреслюють необхідність повної впевненості в безпеці.

Турецькі чиновники зазначають, що наразі комплекси С-400 не використовуються у бойовій обстановці, адже їх присутність на території НАТО викликає побоювання. Це також частина спроб Анкари запевнити союзників, що російські системи не інтегровані в національну ППО. Питання майбутнього С-400 обговорювалося і під час нещодавньої зустрічі міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана з президентом Росії Володимиром Путіним.

Закупівля С-400 стала однією з найбільших криз у відносинах між Туреччиною та США. У 2017 році Анкара уклала контракт на постачання комплексів, незважаючи на попередження Вашингтона. Після отримання перших елементів систем у 2019 році Туреччина була виключена з програми F-35, хоча раніше активно брала участь у проекті. США запровадили санкції відповідно до закону CAATSA, що унеможливило подальші військові закупівлі.

Перед самітом НАТО нова адміністрація Трампа відзначила потенціал для покращення відносин і скасування санкцій, але остаточна відповідальність за рішення лягає на Конгрес. Експерти вважають, що ці переговори можуть мати далекосяжні наслідки для оборонного партнерства між Туреччиною та США, а їхній результат може суттєво вплинути на майбутнє НАТО та стосунки Анкари з Москвою. Знайдення компромісу може стати знаковим моментом у дипломатії, тоді як відсутність угоди призведе до збереження санкцій та подальшого охолодження відносин між союзниками.

Останні новини