Ексдепутат зі Львівщини підозрюється у недостовірному декларуванні майна та доходів

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до умов надання відстрочки від мобілізації для осіб, що доглядають хворих родичів, що спричинило значний резонанс у громадськості через невідповідність деяких положень Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Нововведення, передбачене урядовим розпорядженням №560, об'єднало різні категорії доглядачів і встановило однакові вимоги для всіх, що протирічить первісному розмежуванню, встановленому законодавством.

Також постанова №560 вимагає від усіх, хто доглядає близьких, представлення доказів відсутності інших працездатних членів сім’ї, що можуть доглядати, що суперечить чинному законодавству, яке застосовує такі вимоги лише до осіб, що доглядають батьків партнера чи чоловіка.

З’явилися нові документальні вимоги, введені урядом, які передбачають необхідність надання додаткових документів, не встановлених законом, зокрема заяву від особи, яка потребує догляду, про відсутність інших осіб, здатних забезпечити цей догляд.

Член Комітету Ради з національної безпеки Олександр Федієнко заявив про невідповідність постанови Кабінету Міністрів №560 і нового закону про мобілізацію, що підтверджується численними зверненнями громадян до “Судово-юридичної газети” та петиціями, зареєстрованими на сайтах Президента та Кабінету.

Громадяни звертають увагу на те, що уряд фактично “дописав” у постанові 560 норми, які відсутні у законі про мобілізацію, що створює додаткові перешкоди для отримання відстрочки від мобілізації.

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

У Закарпатській області антикорупційні підрозділи задокументували та припинили отримання неправомірної вигоди суддею Воловецького районного суду Мукачівського району. За повідомленнями Національного антикорупційного бюро України, посадовець був затриманий під час передачі грошей, які, згідно з матеріалами слідства, вимагав за ухвалення рішення про скасування арешту на 20 кубічних метрів деревини. Цей епізод став черговим свідченням того, що незаконні операції з лісовими ресурсами й надалі залишаються одним із найбільш корупційно вразливих напрямів у регіоні.

Слідчі встановили, що суддя не просто погодився на отримання грошової винагороди, а й фактично супроводжував увесь процес. Він надавав детальні інструкції щодо того, як правильно оформлювати клопотання, у які строки його подавати та які формулювання використовувати, аби уникнути передачі розгляду іншому слідчому судді. Така участь створювала для заявника штучно керований «маршрут» рішення, де результат був заздалегідь визначений не законом, а сумою хабаря.

Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.