Тимчасові заходи для захисту від використання Starlink російськими військами

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Увага розслідування: Стрімкий злет та падіння прокурора Андріїва

Величезний інтерес спостерігається щодо майнових активів, які належать прокурору Андрієву та його сім'ї. Повний оборот підій відкриває розмірковання навколо того, як саме ця сім'я здобула власність на елітні особняки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, і хто з його колег в цьому брав участь та продовжує надавати допомогу.

Поліція Києва веде кримінальне розслідування у справі про обставини забудови елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу, який знаходиться за адресою Столичне шосе, № 149, у Голосіївському районі, відомому як Конча-Заспа. Основна кваліфікація полягає у застосуванні ст. 190 Кримінального кодексу України щодо шахрайства в особливо великих розмірах, що є важливим злочином.

У процесі розслідування було виявлено, що щодо первісного власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство. Призначений управитель Кудляк незаконно розпоряджався майном, включаючи землю та незавершені будівництва на цій території. Наслідком стало створення елітного котеджного містечка, приховане за легальним покриттям заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

Згідно з виявленнями, прокурор Андрієв Васильович отримав два будинки за значно заниженою ціною, але не за 1,5 млн доларів кожен, як повідомлялося. Це спричинило подальше розслідування, у тому числі і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке вивчає можливі випадки незаконного збагачення.

Додатково, Державне бюро розслідувань розпочало провадження у справі про недостовірне декларування та можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Через це існує ймовірність, що подальші кроки можуть включати не лише запрошення на новосілля, але й судові дії щодо порушених правил.

В цілому, справа прокурора Андрієва стала символом складнощів у боротьбі з корупцією в Україні, а також підкреслює необхідність ретельного контролю за майном та діяльністю посадових осіб, особливо в контексті їхнього відповідального ставлення до справедливості та законності.

У зазначеній статті викладено докладну інформацію щодо складної ситуації, пов'язаної з прокурором Андрієвим та його майновими активами. На перший погляд, здається, що він виграв у лотерею, отримавши два елітні будинки за надзвичайно низькою ціною. Однак подальше розслідування вказує на можливе незаконне походження цих активів, що викликає серйозні питання щодо його діяльності та чесності.

Стаття розкриває широкий спектр проблем, які існують у сфері нерухомості та протидії корупції в Україні. Вона підкреслює важливість ретельного контролю за діяльністю посадових осіб, зокрема прокурорів, та необхідність посилення механізмів перевірки майнових декларацій та попередження незаконного збагачення.

Зазначена ситуація також викликає негативне ставлення громадськості та розпалює дискусії щодо ефективності боротьби з корупцією та відповідальності посадових осіб перед законом. Необхідно вжити рішучих заходів для забезпечення прозорості та прозорого управління майном, щоб відновити довіру громадськості до інституцій влади та забезпечити реальний прогрес в боротьбі з корупцією.