У 2024 році кількість екстрадицій злочинців до України зросла вчетверо

Ця справа привернула значну увагу громадськості та ЗМІ, оскільки вона стосується критично важливого питання забезпечення військовослужбовців якісним спорядженням, особливо в умовах підвищеної напруги та необхідності постійної бойової готовності.

Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним. Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві. Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.