У 2025 році пенсії держслужбовців сягнуть 17 тисяч

Уранці 31 травня було зафіксовано нову трагедію на теренах України. Російські війська вчинили напад на Харків, запустивши п'ять керованих ракет С-300/С-400 із території Бєлгородської області Російської Федерації. Під важким обстрілом опинився п'ятиповерховий житловий будинок, який зазнав повного руйнування. Серед жертв – чотири людини, а 25 отримали поранення, включаючи двоє невинних дітей. За неофіційною інформацією, під завалами можуть знаходитися ще шестеро людей, чий стан залишається невідомим. Цей виродок війни лише підкреслює недоліки у міжнародному співтоваристві та необхідність негайних заходів для захисту мирного населення.

Про це повідомляють голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

“Одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, в наслідок чого були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів. Сталася пожежа на площі 80 кв.м. З напівзруйнованого будинку ДСНСники врятували 6 людей, з них 1 дитину”.

Синєгубов повідомив, що станом на ранок загинули четверо людей. “На жаль, у зруйнованому будинку виявили ще одне тіло загиблого. Станом на зараз – четверо загиблих”, – повідомив він.

Він додав, що серед 25 постраждалих дві дитини – хлопчик та дівчинка по 12 років.

Також внаслідок повторного обстрілу о 00:15 було пошкоджено пожежний автомобіль та автівку “швидкої”. Крім того, внаслідок влучання ракети в землю на території цивільного підприємства загинув чоловік 1959 року народження.

Ще одне влучання було у триповерхову адміністративну будівлю.

За словами начальника ГУНП в Харківській області Володимира Тимошка, ворог застосував тактику подвійних ударів, щоб завдати найбільше шкоди.

Повідомляється, що під завалами може знаходитись ще 6 людей. Аварійно-рятувальні роботи на місці зруйнованого житлового будинку тривають.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.