У 2025 році в Україні запровадять «Пакунок пораненого» для військових

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

Кабінет Міністрів України 15 березня прийняв важливе рішення щодо розташування Національного військового меморіального кладовища в Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Ця новина, оприлюднена пресцентром Міністерства ветеранів, стала об'єктом уваги через своє значення для пам'яті та вшанування загиблих за Україну. Процес визначення місця розташування НВМК був важливим завданням, що перебувало на розгляді уряду протягом тривалого часу. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, створення Національного військового меморіального кладовища є не лише актом пам'яті, а й показником пошани до тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України. Це вирішальний крок у втіленні пам'яті та вшануванні національних героїв. Таким чином, ухвалення рішення про розміщення НВМК в Гатненській громаді є кроком вперед у важливому процесі створення меморіального об'єкту, який буде місцем пам'яті та гордості для українського народу.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість та актуальність рішення уряду щодо розташування Національного військового меморіального кладовища в Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Створення цього кладовища є важливим кроком у вшануванні та пам'яті тих, хто віддав своє життя за Україну. Рішення уряду підтверджує зосередженість державних органів на збереженні пам'яті про учасників війни та відданих захисників країни. Відзначається, що цей крок важливий для утвердження національної гідності та відзначення героїчних подвигів українських воїнів. Таке рішення відображає пошану до пам'яті загиблих та є важливим кроком для встановлення місць пам'яті, які будуть служити символом вічної вдячності та пам'яті українського народу.

Ключові елементи військового обліку:

За повідомленнями наших джерел в СБУ, 90 відсотків тих, хто “купив інвалідність” (не враховуючи правоохоронців) уже залишили Україну і на момент перевірки таких осіб в країні залишиться менше 1 відсотка.

Водночас, корупційна складова в процесі мобілізації присутня також і серед представників ТЦК. Як повідомляють наші джерела: “ТЦК планували “обілетити” тих, кого позбавлять інвалідності, розуміючи що такі громадяни платоспроможні, адже “послуга” коштувала від 20-ти тисяч доларів США. Але, фактично, представники ТЦК зможуть показово відправити до на фронт не більше ніж 30-40 осіб і обілетити ще стільки ж, так як більшість або покинула країну, або переховується”.

Нагадуємо, що Президент України доручив ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року. Натомість планують запровадити цифрову європейську модель. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також він доручив міністру охорони здоров’я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету міністрів, аби завершити реформування МСЕК.