Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

Мета — це для сайту, блогу, соцмереж, презентації, рекламної кампанії чи іншого?

Обсяг (приблизна кількість слів або сторінок).

Дослідники зазначають, що саме десятиліття від 40 до 50 років є найбільш енергозатратним і психологічно напруженим для більшості людей. Причину вони пояснюють так званим феноменом «сендвіча», коли людина одночасно відповідає і за старше, і за молодше покоління.

У цей період літні батьки все частіше потребують допомоги — як фізичної, так і фінансової. Водночас діти, особливо підлітки або студенти, вимагають значної емоційної залученості та витрат. Паралельно зростає професійна відповідальність: саме на четвертому-п’ятому десятку життя більшість людей досягають кар’єрного піку, а страх втратити стабільність стає особливо гострим.

Аналіз показав, що у віці близько 40 років люди сплять найменше та найгірше за все життя. Хронічна багатозадачність і постійна напруга підтримують високий рівень кортизолу — гормону стресу. Через це організм тривалий час працює в режимі підвищеної готовності, що виснажує нервову систему.

Науковці також виявили, що саме в середньому віці рівень задоволеності життям часто падає до найнижчої позначки. Люди частіше відчувають втому, емоційне вигорання та тривогу щодо майбутнього.

Водночас дослідники наголошують: після 50 років ситуація поступово змінюється. Рівень стресу знижується, а відчуття контролю над власним життям зростає. Діти стають більш самостійними, професійні амбіції стабілізуються, з’являється більше часу для особистих інтересів.

Цей період вчені називають «другим диханням» — часом, коли людина починає більше цінувати баланс, здоров’я та власний комфорт.

Таким чином, найскладніший відрізок життя припадає не на старість, а на середній вік, коли відповідальність і навантаження досягають максимуму. Втім, за словами дослідників, усвідомлення цього факту може допомогти людям краще планувати ресурси та уникати хронічного виснаження.

У Києві викрито масштабну схему незаконної передачі земельних ділянок комунальної власності у користування підконтрольним компаніям, що спричинило значні фінансові втрати для місцевого бюджету. За даними слідства, у цій схемі задіяні представники міської влади, а також бізнес-група, пов'язана з родиною Карпенків. Зокрема, у рамках кримінального провадження №52025000000000427, яке веде Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), фігурує Анатолій Карпенко, співзасновник ПрАТ «Полюс» та давній соратник мера Києва Віталія Кличка.

Згідно з матеріалами слідства, саме через структури, пов'язані з Карпенком, земельні ділянки у столиці отримувалися без проведення відкритих аукціонів та за заниженими орендними ставками, що дозволяло отримувати значні прибутки за рахунок неправомірних схем. Це також породжувало суттєву конкуренцію для інших потенційних орендарів та порушувало принципи прозорості й законності у використанні комунальних ресурсів.

Слідчі встановили, що земельні ділянки, які мали використовуватися для розвитку адміністративної інфраструктури, фактично перетворювалися на стихійні ринки. Один із прикладів – територія ринку «Троєщина-Фермер», де оренда пролонговувалася без конкуренції, а контроль із боку комунальних інспекцій був відсутній. Це призвело до хаосу – стихійної торгівлі, транспортних проблем, порушення санітарних норм і незручностей для місцевих жителів.

За версією слідства, схема працювала завдяки «мовчазній згоді» посадовців КМДА, які ігнорували очевидні порушення. Наразі перевіряється можливість створення організованої групи, яка свідомо обходила законодавчі процедури з метою незаконного збагачення.

Розслідування триває, а суспільство очікує відповідей, адже історія із земельними махінаціями знову підняла питання про прозорість управління комунальною власністю у столиці.

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.