У Байдена хотіли після перемоги Трампа запросити Україну до НАТО, але потім відмовилися від цієї ідеї

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.