У Бердянську вибух залишив частину міста без світла та інтернету

Протягом останнього тижня українські безпілотники знову відіграли важливу роль у забезпеченні безпеки нації, завдаючи ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці стратегічно розташовані станції, знаходяться в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), відіграють ключову роль у російській системі відбиття ядерного нападу. Акція безпілотників має величезне значення для стратегічної безпеки України та регіону, демонструючи високу ефективність та відданість національних військових сил.

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

Що це означає?

З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.

Інтенсивна мобілізація в Києві вже зачепила роботу комунального підприємства "Київпастранс", відчуваються перші негативні наслідки. Не вистачає робочих рук серед столичних транспортників. За словами активістів, які спостерігають за ситуацією, протягом наступного півроку-року може початися систематичний розпад транспортної системи міста. Наземний транспорт Києва стикається з серйозними перешкодами через деградацію енергетичної інфраструктури комунального транспорту, яка прогресивно втрачає свою працездатність.

Уже зараз відчутно не вистачає електромонтерів та кабельників, які відповідають за ремонт мереж для руху тролейбусів та трамваїв. Експерти стверджують, що КП "Київпастранс" не має достатнього числа фахівців, і тому активно мобілізує їх, а частина персоналу вже вирушила в армію як добровольці ще на початку конфлікту. Аналітики вважають, що жінки можуть замінити мобілізованих чоловіків на деяких посадах у "Київпастрансі", проте для цього необхідно створити сприятливі умови праці.

Сергій Литвинов, директор з транспорту КП "Київпастранс", повідомив, що мобілізація суттєво вплинула на кадрову ситуацію на підприємстві, як і на всіх підприємствах міста. Велику кількість водіїв КП було викликано на військову службу. Зараз "Київпастранс" активно привертає до роботи спеціалістів, які раніше також працювали на підприємстві. Повідомляється, що ресурси для цього є. Щодо проблеми з нестачею електромонтерів, які обслуговують електромережі підприємства, в "Київпастрансі" підтверджують, що така проблема існувала, але наразі ситуація поступово виправляється.

• Інтенсивна мобілізація серед населення Києва відчутно вплинула на роботу комунального підприємства "Київпастранс", що відповідає за наземний транспорт міста.

• Недостаток робочої сили серед працівників "Київпастрансу" призводить до проблем з обслуговуванням транспортних мереж, що загрожує зрушенням у плануванні та експлуатації транспортних маршрутів.

• Через недолік фахівців, які здатні проводити ремонтні роботи на електромережах, підприємство зазнає деградації і може стати нездатним забезпечити ефективний рух тролейбусів та трамваїв.

• Влада та керівництво підприємства повинні активно працювати над залученням додаткових працівників та створенням сприятливих умов для роботи, щоб запобігти можливому транспортному кризі в столиці.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однак, крім аспекту, пов’язаного з війною, повернення до влади Трампа може серйозно вплинути і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Зокрема й на долю Зеленського.

У політичних колах з цього питання існує дві прямо протилежні точки зору.

За однією з них, Трамп ненавидить Зеленського, а тому відносини між ними будуть дуже погані, аж до примусу президента України до відставки.

Друга точка зору свідчить, що у Зеленського дуже непоганий контакт з обраним президентом США, а тому проблем великих на Банковій не очікують. Навпаки – розраховують скористатися приходом Трампа, щоб обнулити вплив пов’язаних з американським посольством і Демпартією грантових активістів, громадських діячів, медіа та політиків. Ця група час від часу псує життя Офісу президента, вимагаючи якихось реформ і звинувачуючи в недостатній боротьбі з корупцією, постійно апелюючи при цьому до західних структур.

В ОП вважають, що за Трампа ця група втратить підтримку американського держапарату. Також там розраховують, що новий президент змінить посла США в Києві Бріджит Брінк, яка цими активістами опікується, чим дратує Банкову до такої міри, що Зеленський навіть ставив перед Блінкеном питання про її відкликання. Блінкен відповів відмовою, але за Трампа в ОП з’являється шанс домогтися свого.

Щоправда, джерела припускають, що проблеми у Зеленського і у Єрмака можуть початися, якщо вони відкинуть затверджений Трампом план завершення війни. Однак імовірність цього джерела оцінюють як мінімальну.

«Якщо Трамп і Держдеп затвердять план зупинки війни по лінії фронту з мораторієм на вступ України до НАТО і на це буде згоден Путін, то ймовірність того, що Зеленський піде у відмову близька до нуля. Не в тому становищі зараз країна, щоб відмовити своєму головному партнеру, без підтримки якого продовжувати війну буде практично неможливо. Інше питання, що «яструби» в республіканській партії можуть переконати Трампа відмовитися від планів зупинки війни в Україні та продовжувати її фінансувати, але це окрема історія. У будь-якому разі Зеленський рухатиметься в межах стратегії Вашингтона» , – каже джерело.

Окремий аспект – церковне питання. Напередодні виборів низка чільних представників команди Трампа, включно з кандидатом у віце-президенти Венсом, засуджували ухвалений Верховною Радою закон, який відкриває дорогу до заборони УПЦ. І, за даними джерела, не виключено, що цю тему у Трампа тепер знову порушать, спонукаючи українську владу скоригувати свою церковну політику.

У той же час, будь-які зміни в політиці Вашингтона щодо Києва можливі тільки в одному випадку – якщо Трамп зможе взяти під свій контроль Держдеп і держапарат, чого йому не вдалося у свій перший термін, коли зовнішній курс США, зокрема і щодо України, продовжувала визначати, по суті, колишня команда, пов’язана з Демпартією. А тому ніяких особливих змін у цьому курсі не було. Як буде цього разу – побачимо після 20 січня, коли Трамп повернеться в Білий дім.

Ну а поки що, не чекаючи інавгурації нового президента, до Вашингтона потягнулися «ходоки» і від української влади, і від різних груп впливу, які намагаються встановити контакт із командою Трампа, лобіюючи свої питання.