Колишня міністерка охорони здоров’я Раїса Богатирьова, відома як соратниця президента-втікача Віктора Януковича, намагалась через суд добитися збільшення своєї пенсії до рівня майже 90% від зарплати чинного народного депутата. Проте суд відмовив їй у задоволенні позову. Як повідомляє «Главком» із посиланням на судовий реєстр, станом на березень 2025 року пенсія Богатирьової становила 21,8 тис. грн. Ексдепутатка […]
У державному бюджеті України на 2025 рік виявлено значний дефіцит коштів на оборонні потреби. Як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, нестача становить щонайменше 200 мільярдів гривень.
За словами парламентаря, ще з початку року стало зрозуміло, що заплановані видатки на Збройні сили України не покриють реальні потреби фронту. Уже станом на травень ця проблема вийшла на поверхню.
«В цьому році (як і в 2024, і 2023-му) в Бюджеті не вистачає грошей на армію. Вже станом на середину травня очевидно, що запланованих видатків на армію недостатньо. Десь зараз — на 200 млрд грн», — написав депутат у своєму телеграм-каналі.
Железняк додав, що Кабінет Міністрів уже працює над змінами до держбюджету, які передбачатимуть збільшення видатків на сектор оборони. За його оцінками, може йтись про суму до 250 мільярдів гривень.
«Рада їх проголосує. Поки я б тут зраду не робив — всі військові виплати йшли і будуть йти за планом. Уряд поки робить “наближення”», — заспокоїв нардеп.
Втім, він попередив, що українців чекає чергове політичне протистояння навколо ухвалення змін до головного фінансового документа країни.
«Очевидно, що змінювати бюджет їм доведеться. Тому… скоро нас чекає чергова епопея під назвою: “проголосуй зміни у Бюджет, щоб армія була з грошима”», — підсумував Железняк.
Нагадаємо, що у попередні роки державний бюджет України також неодноразово коригувався через збільшення видатків на оборону. У 2024 році загальний обсяг військових витрат було збільшено на понад 300 млрд грн лише протягом перших шести місяців.
Фінансування армії сьогодні критично залежить не лише від внутрішніх резервів, а й від міжнародної підтримки, зокрема від ЄС, США та Японії. Затримки у надходженні зовнішніх коштів часто створюють касові розриви, які доводиться оперативно покривати через зміни до держбюджету.
