У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

Столичні жителі помітили відчутне підвищення цін на поїздки таксі, яке почалося ще з кінця весни та продовжилося протягом літа. За даними сервісів перевезень, базові тарифи компанії Uklon зросли в середньому на 14% залежно від класу авто. Водночас у Bolt базові ціни формально не змінювались, проте середній чек піднявся на 3–5%, що пов’язано з динамікою попиту та додатковими коефіцієнтами.

Експерти пояснюють, що однією з головних причин здорожчання стало підвищення вартості пального, яке безпосередньо впливає на витрати водіїв. Другою вагомою причиною є зростання попиту: з початком осені кияни масово повернулися з відпусток, погіршилась погода, збільшилися затори у години пік. У таких умовах дедалі більше людей надають перевагу таксі замість громадського транспорту, прагнучи заощадити час та уникнути дискомфорту.

Ще одним фактором здорожчання є небажання самих водіїв брати невеликі замовлення. Через це сервіси змушені піднімати ціни, щоб поїздки залишалися привабливими для водіїв. Експерти зазначають, що підвищення тарифів на 10-15% іноді навіть стабілізує середню вартість поїздки, оскільки більше водіїв погоджуються на замовлення, а динамічні коефіцієнти зростають менше.

Вартість поїздки на таксі формується з двох основних факторів. Перший – базовий тариф за 1 км. Наприклад, у Uklon після кількох підвищень тариф за класом “Стандарт” становить від 15,5 грн за кілометр по місту. Другий – динамічна частина, яка залежить від кількості активних водіїв і замовлень, заторів, дистанції подачі авто, повітряних тривог, закритих мостів та погодних умов. Однак динамічна складова не може перевищувати базовий тариф більш ніж утричі.

Саме динамічні показники визначають більшу частину фінальної вартості поїздки, зазначають у Uklon. Таким чином, підвищення тарифів є необхідним механізмом для стимулювання водіїв і підтримки доступності послуг таксі в столиці.

Світова спільнота цього дня відзначає Міжнародний день сліпих, нагадуючи про потребу соціальної підтримки, доступності та рівних можливостей для людей з вадами зору. Ініціативи, приурочені до цього дня, охоплюють просвітницькі кампанії, благодійні акції та освітні проєкти, які спрямовані на покращення якості життя та інтеграцію людей з обмеженими можливостями у суспільство.

Народні прикмети та звичаї 13 листопада також несуть цікаві спостереження. Златоустів день вважався показником майбутньої погоди: якщо ранок ясний, то зима буде м’якою, а сильний вітер віщував холодні й сніжні дні. Люди звертали увагу на слова, вимовлені цього дня — вважалося, що будь-яке сказане слово може справдитися або мати довготривалий вплив. У господарських справах радили завершувати важливі роботи, бо енергія дня сприяла успішному завершенню справ та врожаю майбутнього року.

На міжнародному рівні 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих: громадські організації проводять події, що привертають увагу до доступності міського простору та сучасних засобів реабілітації. Цього ж дня у світі згадують про важливість якості, юзабіліті та добрих справ — низка ініціатив проходить під позначками Дня якості, Дня юзабіліті та Дня добра.

Дата має і свій історичний контекст в Україні: 1918 року було створено Директорію УНР, а 1997-го відбулася перша зустріч Центральної виборчої комісії незалежної України. Серед уродженців і ювілярів дня — лікар-гістолог Олександр Черняхівський, письменник Остап Вишня, композитор Герман Жуковський, математик Ігор Скрипник і правозахисник, кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв.

Народні прикмети традиційно зосереджені на погоді: радісне цвірінькання синиць і горобців віщує потепління; кішка, що шукає теплі місця, — до морозів; риба, яка вистрибує з води, — до дощу; густий ранковий туман — до затяжних опадів. У повсякденних порадах цього дня радять безкорисливо допомагати іншим, уникати різких слів і брехні. Вважається також, що подорожі та справи, розпочаті 13 листопада, матимуть добрий перебіг — за умови, що їх буде доведено до кінця.