Середа, 3 Вересня, 2025

У Дніпрі прокурор вирішує «питання» і тисне на бізнес — журналісти

Важливі новини

У Миколаєві затримано агента ФСБ

У Миколаєві контррозвідка СБУ затримала агента Федеральної служби Росії (ФСБ), який передав інформацію про безпеку позиції Сил оборони України. Агентом виявився 35-річний чоловік з кримінальним минулим, завербований під час перебування в колонії на території Росії. За завданням ФСБ він приїхав до Миколаєва і почав активно збирати інформацію про розташування українських військових і техніки, передаючи ці […]

The post У Миколаєві затримано агента ФСБ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна почала звільняти ув’язнених для служби в армії

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Україна намагається втягнути союзників у війну

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.

Президент відреагував на пропозицію Росії щодо переговорів

Президент Володимир Зеленський категорично відкинув можливість проведення мирних переговорів із Росією на території Білорусі. Про це він заявив на закритій зустрічі з українськими журналістами, повідомляє «Главком». Зі слів глави держави, пропозиція Москви щодо Мінська як потенційного місця для переговорів є неприйнятною, адже саме з білоруської території на початку повномасштабного вторгнення Росія запускала ракети по Україні. […]

Що відомо про сутичку між медичним персоналом та військовими в Одесі

У середу, 11 червня, в Одесі вдень стався конфлікт між медичними працівниками та військовослужбовцями біля будівлі Київського районного територіального центру комплектування. За інформацією пресслужби поліції Одеської області, військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею "хуліганство" у зв'язку з цим інцидентом. Подія спровокувала серйозну турбулентність в місті, порушуючи його звичний спокій. Наразі правоохоронні органи здійснюють розслідування та приймають всі необхідні заходи для забезпечення громадського порядку та безпеки мешканців. Звичайні жителі міста виражають занепокоєння щодо ескалації конфлікту та сподіваються на швидке врегулювання ситуації без подальших інцидентів.

Конфлікт виник близько 13:00 в Київському районі міста біля ТЦК. За даними правоохоронців, у зіткненні брали участь працівники швидкої допомоги та Київського районного територіального центру комплектування.

Поліція провела допит свідків, а деяких учасників інциденту запросили на допит у відділок. Фельдшер, який був цитований виданням “Думська”, стверджував, що медичні працівники екстреної допомоги організували акцію протесту біля ТЦК через непускання їхніх колег. Офіційного підтвердження цих заяв поки немає.

В обласному ТЦК закликали утриматися від поспішних висновків і не піддаватися на провокації, вважаючи, що конфлікт був спровокований медичними працівниками.

В одеських телеграм-каналах поширюється відео сутички між людьми у медичній та цивільній одежі і представниками військових і цивільного населення. На відео можна побачити багато швидких з увімкненими сиренами та сварки між чоловіками.

У певний момент чоловік у сірій футболці вийшов із машини швидкої допомоги з битою і замахнувся нею на військовослужбовця. Останній відразу ж захистився, використавши балончик. Інші присутні намагалися роз’яснити ситуацію і забрати зброю. Зняте відео є фрагментарним, тому неможливо чітко визначити, хто почав конфлікт та в якій послідовності відбувалися події.

На одному з кадрів видно, як чоловік у цивільному одязі повалив на землю та побив медика. Інші працівники екстреної допомоги швидко втрутилися, щоб захистити свого колегу. Також на відео зафіксовані моменти, коли особи у медичній формі атакують військових.

У відео є цитата чоловіка у медичній формі, який стверджує, що лікарі були на виклику до ТЦК, проте їх там утримували протягом чотирьох годин.

Відоме видання “Думська” оприлюднило відеозапис зустрічі працівників та керівництва Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ймовірно, зняте таємно.

На записі медичний персонал висловлює обурення тим, що їм не надають бронь та видають повістки.

“Багато з нас отримали повістки. Що нам робити? Нам кажуть: “Ти, що працюєш на швидкій, молодець, але це нічого не змінює, ось тобі повістка”, – прокоментував один з працівників.

На що керівництво відповіло, що подає списки для отримання броні щотижня, але їх постійно повертають, і не розуміють, чому медиків не бронюють. На зустрічі також згадувалося, що якщо медичний персонал піде до ТЦК разом і їх всіх затримають, то керівництву центру буде “легше визволяти” їх.

За даними ЗМІ, за останні місяці близько 20 працівників одеської екстренки були мобілізовані.

ВВС Україна звернулась за коментарем до очільниці центру, Світлани Ізосімової, але вона відмовилась коментувати ситуацію, порадивши звертатися до обласної військової адміністрації.

У свою чергу, представники обласної військової адміністрації заявили, що ситуацію буде коментувати поліція. У поліції підтвердили факт сутички біля ТЦК та зазначили, що наразі з’ясовують всі обставини конфлікту.

В Одеському ТЦК спочатку повідомили, що спільно з поліцією розслідують інцидент, який вони назвали порушенням громадського порядку на прилеглій до ТЦК території.

Пізніше у ТЦК розповіли свою версію подій. За словами військових, 11 червня під час перевірки одного чоловіка в місті, він відмовився показувати документи і разом з поліцією його примусово привезли до ТЦК “для оновлення облікових даних”.

Це адміністративне затримання, стверджують у ТЦК.

Через годину після цього до ТЦК приїхала група людей у медичному одязі на автомобілях швидкої. Вони твердили, за словами ТЦК, що прибули на виклик і наполягали на госпіталізації затриманого чоловіка.

“Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії”, – заявили у ТЦК і додали, що свої документи вони не показували.

У військових ТЦК виникла підозра, що ці люди намагаються допомогти затриманому уникнути військової служби, а тому викликали поліцію. Правоохоронці затримали людей у медичному одязі.

Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито “силове утримання представників екстреної служби” у ТЦК. Цю інформацію швидко поширили телеграм-канали.

Після цього до ТЦК приїхали бригади швидкої допомоги, невідомі цивільні, які спровокували бійку, стверджують у ТЦК.

У результаті бійки травми отримали і військові, і медики.

За останні місяці почастішали конфлікти під час процесу мобілізації. У соцмережах іноді з’являються відео бійок між військовими і цивільними, яких вони намагаються мобілізувати, а ті ухиляються.

Є випадки смерті мобілізованих. У березні 2024 року на Тернопільщині помер 49-річний чоловік після кількаденного перебування у ТЦК. Ще один мобілізований помер дорогою до навчального центру, розташованого на Закарпатті.

На працівників ТЦК нападали з сокирою у Чернівецькій області. У селі Космач (Івано-Франківська область) нещодавно напали на жінку з дитиною, яку місцеві жителі запідозрили “в роботі на ТЦК”.

Згідно з новим законом про мобілізацію, всі військовозобов’язані чоловіки в Україні мають до 18 липня оновити свої дані у ТЦК та мати при собі документи про військовий облік.

Поки Україна залишається без очільника Генеральної прокуратури вже п’ятий місяць, підлеглі тимчасових керівників продовжують демонструвати стилістику часів безконтрольності. Один із найяскравіших прикладів — прокурор Андрій Дяченко з Дніпропетровської області. Його ім’я дедалі частіше звучить у контексті «особливого впливу» на суди, тиску на бізнес, розкішного життя без відповідних декларацій — і повного імунітету від відповідальності.

За офіційними даними, у власності прокурора Андрія Дяченка немає нічого незвичайного. Але як з’ясували журналісти, родина посадовця мешкає в триповерховому будинку в Дніпрі, а сам Дяченко регулярно користується люксовими автівками: Lexus, Audi, BMW, KIA. Усі вони — або у власності рідної сестри прокурора, або близьких до нього осіб. Його сестра, за даними з відкритих джерел, працює перукаркою у селищі, однак оформила майно на мільйони гривень.

За словами джерел у прокуратурі області, Андрій Дяченко тісно співпрацює з Криворізьким районним судом у форматі, який називають «договірняками». Мовляв, прокурор ще до засідання знає, яке рішення буде ухвалене. Все — за мовчазною згодою керівництва обласної прокуратури, включно з виконувачем обов’язків прокурора Сергієм Біжком.

Не менш одіозний у цьому тандемі — прокурор Слобожанської окружної прокуратури Олег Катеба. За наявною інформацією, разом із Дяченком вони реалізовують схеми тиску на бізнес у Дніпропетровському районі. Катеба вже фігурує в кримінальному провадженні, але попри це досі на посаді — звільнили лише його заступника. Усе це виглядає як класичний приклад кругової поруки.

Дяченко, за інформацією журналістів, також має вплив на посадовців Дніпровської міської ради. Використовуючи кримінальні провадження як інструмент тиску, прокурор начебто отримує системну «надбавку» від людей Бориса Філатова. Офіційно це, звісно, ніяк не фіксується.

Останні новини