Клітковина: невидимий союзник здоров’я

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.

Президент України Володимир Зеленський чітко заявив, що проведення національних виборів можливе лише після припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, будь-який виборчий процес у країні, де тривають активні бойові дії, не може відповідати ані стандартам безпеки, ані принципам легітимності. Саме тому питання виборів безпосередньо пов’язане з реальними умовами на фронті та загальною ситуацією з безпекою громадян.

Глава держави наголосив, що ключовою передумовою для початку виборчого процесу є повне припинення бойових дій. Йдеться не лише про формальне оголошення тиші, а про стійке припинення вогню, яке дозволить гарантувати безпеку виборців, членів виборчих комісій та міжнародних спостерігачів. Без цього, підкреслив президент, неможливо забезпечити рівний доступ громадян до голосування та захист їхнього волевиявлення.

Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.