У ДТП загинув народний депутат Ярослав Рущишин: був на мотоциклі Harley-Davidson

Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи щодо колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над дітьми, що перебували на її підпорядкуванні. За даними Закарпатської обласної прокуратури, установа стала місцем тривалого насильства, яке залишалося непоміченим або навмисно ігнорувалося керівництвом.

Прокуратура зазначає, що обвинувачена могла діяти всупереч обов’язкам, передбаченим законодавством, і не вжила заходів для запобігання злочинним діям стосовно вихованців. Посадовій загрожує покарання у вигляді ув’язнення до трьох років або обмеження волі на той самий термін, якщо суд визнає її винною у службовій недбалості та приховуванні злочину.

Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська дипломатія отримала важливі сигнали про майбутню агресію. Під час свого візиту до Вашингтона 22 лютого 2022 року тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба став свідком тривожної інформації, яку передала американська розвідка. Зокрема, йому були показані детальні дані про розташування російських військових сил уздовж українського кордону. За повідомленням британського видання The Guardian, серед зібраної інформації була навіть точна локація, де російські танки "прогрівали свої двигуни та чекали на перетин кордону".

Ці дані стали підтвердженням того, що Росія готувалася до великих бойових дій, і саме це викликало серйозне занепокоєння в Україні та серед міжнародних партнерів. Дмитро Кулеба після зустрічі з представниками американської розвідки одразу поділився отриманою інформацією з українським керівництвом, однак, незважаючи на цю тривогу, на міжнародному рівні ще тривала боротьба за дипломатичне вирішення конфлікту.

У той самий час в Україні тривала фінальна підготовка до можливого нападу. У штабі Збройних сил головнокомандувач Валерій Залужний разом із вищими командирами здійснювали останні заходи оборони. На дні Чорного моря встановили міни для запобігання можливій морській висадці в районі Одеси, а підрозділи були перекинуті до стратегічно важливих районів.

Один із українських генералів зазначив, що частина таких рішень формально суперечила чинним нормам і могла б спричинити кримінальні провадження, однак загроза вторгнення змусила командирів діяти на випередження.

Українська військова розвідка під керівництвом Кирила Буданова отримала від західних партнерів інформацію про плани Росії захопити аеродром у Гостомелі. Ці дані дозволили розробити оборонні заходи на останню ніч перед початком атаки та підготувати ключові позиції.

The Guardian також зазначає, що американські спецслужби протягом кількох тижнів отримували сигнали про можливе вторгнення Росії в лютому 2022 року. Президент США направив директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про потенційні економічні та політичні наслідки.

У день початку вторгнення, 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з проханням зателефонувати Володимиру Путіну та переконати його припинити війну.

Водночас українські прикордонники ще на початку лютого перехопили повідомлення від командира чеченського підрозділу, дислокованого в Білорусі, адресоване Рамзану Кадирову. У ньому йшлося про готовність підрозділу до входу в Київ.

Матеріал британського видання дає змогу відтворити атмосферу останніх днів перед 24 лютого – період, коли сигнали про вторгнення ставали дедалі конкретнішими, а українська сторона готувалася до найгіршого сценарію.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.