Вівторок, 1 Вересня, 2026

Більшість українців ігнорують профілактичні огляди та не поновлюють щеплення

Важливі новини

Новий очільник «Моссаду» з Білорусі викликав інтерес у Москві

Генерал-майор Роман Гофман, колишній військовий секретар прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна...

Польща відкинула заяви Путіна про «поділ України»

Польське Міністерство закордонних справ рішуче спростувало слова президента Росії...

Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4197-ІХ, який вносить зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Документ передбачає оновлення порядку взяття громадян України на військовий облік призовників та проведення їх медичного огляду під час базової загальновійськової підготовки. Про це повідомляє сайт Верховної Ради. Відповідно до закону, кожного року з 1 січня до 31 липня […]

The post Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Експосадовець Міноборони Лієв вільний, незважаючи на підозру у втраті 1,5 мільярда гривень

Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.

Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.

Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.

Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.

Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов'язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.

Судове рішення також відображає недоліки у пред'явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.

Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов'язаних з корупцією та зловживанням владою.

Ринок однокімнатного житла в Україні: нерівність цін між містами досягає рекордних рівнів

Ринок однокімнатних квартир в Україні демонструє значну нерівномірність та фрагментацію, що впливає на доступність житла для громадян. За останніми даними ЛУН, розрив у цінах між містами досяг рекордних показників: від 14,8 тисячі до 68 тисяч доларів США. Така диспропорція свідчить, що можливість придбати власне житло залежить не лише від рівня доходів, а й від географічного розташування, що створює додаткові соціальні та економічні бар’єри для українців.

Львів знову очолив рейтинг міст із найдорожчим однокімнатним житлом: середня вартість становить близько 68 тисяч доларів. Для того щоб зібрати цю суму, львів’янину довелося б працювати без жодних витрат понад 8,5 років. Київ та Ужгород також входять до верхньої частини списку, демонструючи високі ціни, які істотно перевищують середні по країні. У той же час, у менших містах та регіонах із нижчими доходами квартири доступні за набагато нижчими цінами, що створює суттєву нерівність у можливостях для молодих сімей або тих, хто планує придбати перше житло.

Абсолютним “антирекордом” за тривалістю накопичення стала ситуація у Луцьку — майже дев’ять років необхідно пересічному мешканцю, щоб зібрати на однокімнатну квартиру. До другого ешелону дорогих міст увійшли Рівне, Чернівці, Житомир, Вінниця, Черкаси та Одеса — із середньою вартістю житла від 44 500 до 57 600 доларів.

Зовсім інша динаміка спостерігається у містах, що найбільше постраждали від російської агресії. Через втрату значної частини попиту Херсон, Запоріжжя та Миколаїв нині мають найнижчі ціни на “однушки” — від 14,8 до 20 тисяч доларів. Тут на купівлю житла можна накопичити за 2,6–3,3 року — найшвидші терміни по країні.

У Сумах та Харкові ціни також залишаються відносно низькими — 21,5–22 тисячі доларів. Термін накопичення — від 3,4 до 3,8 року, що теж значно менше, ніж у західних регіонах.

У містах центральної та західної України сформувався умовний “середній сегмент”: Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернігів, Полтава та Тернопіль. Тут однокімнатні квартири коштують від 30 до 43,2 тисячі доларів, а мешканцям доводиться відкладати на житло від п’яти до шести років.

Оприлюднена статистика не охоплює тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим.

Понад половина українців звертаються до лікаря лише у разі крайньої потреби, а щеплення регулярно поновлюють лише 20% громадян. Такі результати показало опитування, проведене компанією Rakuten Viber, у якому взяли участь близько 40 тисяч користувачів.

На запитання про проходження профілактичних оглядів 56% відповіли, що відвідують лікаря тільки при виникненні проблем зі здоров’ям. Регулярні щорічні огляди проходять лише 19%, ще 12% намагаються це робити, але не завжди мають змогу. 11% зазначили, що проходять огляди нерегулярно, а 2% узагалі заявили, що довіряють лише народній медицині.

Ще менш оптимістичною є ситуація з вакцинацією. Регулярно поновлюють усі щеплення лише 11% опитаних, ще 7% – вибірково. Найбільша частка респондентів (38%) згадала про вакцинацію лише у зв’язку з пандемією COVID-19. Водночас 26% повідомили, що отримували щеплення лише у дитинстві, а 16% взагалі не вакцинуються.

Опитування також виявило вікову структуру респондентів: понад половина опитаних — це українці до 45 років, а основна активна група — у віці 34–45 років.

Фахівці наголошують, що нехтування плановими оглядами та щепленнями підвищує ризики серйозних хвороб, які можна було б попередити. В умовах війни та нестабільної медичної системи ця проблема набуває ще більшої гостроти.

Останні новини