Вівторок, 2 Червня, 2026

Більшість українців ігнорують профілактичні огляди та не поновлюють щеплення

Важливі новини

Генерал Сирський організовує маневри бригади ‘АЗОВ’ біля Часового Яру

За даними, що надійшли від нашого джерела в Генштабі, генерал Олександр Сирський розгортатиме третю штурмову бригаду "АЗОВ" під Часів Яр з метою збереження контролю над містом. Головнокомандувач не зміг вплинути на обстановку під Авдіївкою, але зумів тримати фронт поблизу Бахмута протягом понад року, оскільки від цього залежало не допустити російську армію на оперативний простір. Стан в районі прифронтового міста Часів Яр на Донеччині описують як "складний і напружений". Про це повідомив речник 26-ї артилерійської бригади, що дислокується у цьому районі, Олег Калашніков. "Ситуація виявляється досить складною і напруженою. Росіяни намагаються взяти штурмом невеликі населені пункти Богданівка та Іванівське, що розташовані поза межами Часів Яру", — зауважив Калашніков у своєму інтерв'ю для національного телемарафону. Він додав, що між цими населеними пунктами російські сили намагаються наступати, використовуючи піхоту, підтриману бойовими броньованими машинами, а також бойові літаки. "Проте всі їхні атаки були відбиті, вони відступають", — підкреслив речник. Він наголосив на стратегічному значенні Часів Яру, розташованого за 20 кілометрів на захід від Бахмута, що був окупований Росією у травні 2023 року. Якщо Росія захопить Часів Яр, де з 13 тисяч довоєнного населення залишилося лише 770 людей, вона зможе обстрілювати місто Костянтинівку, попередив Калашніков. "Також ворог зможе загрожувати логістичним маршрутам між Костянтинівкою, Слов'янськом і Краматорськом", — підкреслив він, додавши, що останні два пункти також можуть опинитися під прямим ударом. Часів Яр розташований менш ніж за 30 кілометрів на південний схід від Краматорська, який є важливим залізничним та логістичним вузлом для української армії. Російські пропагандистські ЗМІ повідомили про те, що війська РФ наблизилися до околиць Часів Яру. Тим часом, генерал Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ, заявив, що місто перебуває під контролем української армії. Він визнав, що російські війська намагаються прорвати оборону, але підкреслив, що ці зусилля безуспішні.

У висновку слід зазначити, що ситуація навколо прифронтового міста Часів Яр на Донеччині є складною та напруженою. Українська армія під командуванням генерала Олександра Сирського активно веде оборонні дії з метою збереження контролю над містом та запобігання прориву російських військ. За даними речника 26-ї артилерійської бригади, українські сили успішно відбивають атаки противника, що свідчить про ефективність оборонних заходів. Стратегічне значення Часів Яру полягає у його зв'язку з іншими населеними пунктами та логістичними маршрутами, тому контроль над ним важливий для забезпечення безпеки регіону в цілому. Незважаючи на намагання російських сил, українська армія показує готовність та відданість захисту території країни.

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Колишній нардеп Василь Дерев’яний затриманий за браконьєрство на Тернопільщині

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це пише екснардеп Ігор Мосійчук.

Місцеві рибоохоронці спільно з громадськими інспекторами викрили порушників, які забороненими методами виловлювали рибу, попри діючу осінньо-зимову заборону.

Фото: Telegram Ігор Мосійчук

З 1 листопада на Тернопільщині діють обмеження на вилов водних біоресурсів, які триватимуть до початку нересту у 2025 році. Однак, як з’ясувалося під час перевірки документів, Дерев’яний та його спільник з човна трьома сітями виловили лящів, карасів та сомів загальною вагою 52 кілограми, що оцінюється у понад 27 тисяч гривень.

На місце події було викликано поліцію, яка вилучила заборонені снасті та виловлену рибу. Правоохоронці наразі з’ясовують всі обставини порушення та проводять необхідні процесуальні дії.

Національний центр ідентифікації: новий етап у розвитку судово-медичної системи України

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Волонтерка Марія Берлінська вважає, що популізм шкодить суспільству

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Берлінська підкреслила, що прогнози, які грають на емоціях і створюють ілюзії швидкої перемоги, завдають шкоди.

“Це велика неповага до людей. По-перше, такі заяви розслаблюють суспільство, по-друге, вони демонструють або нерозуміння ситуації, або свідоме маніпулювання. Коли людина каже подібні речі, вона або сама ідіот, або вважає людей ідіотами”, – різко зауважила волонтерка.

Коментуючи хід війни в 2024 році, Берлінська зазначила, що багато бійців воюють вже одинадцятий рік, і це не може не впливати на моральний стан.

“Щороку стає важче: менше сил, більше роботи. Але саме завдяки нашим воїнам ми живемо відносно звичайним життям, попри всі складнощі”, – підкреслила вона.

Берлінська також акцентувала на важливості реалістичного підходу до війни. Вона закликала не сподіватися на швидке повернення до кордонів 1991 року, а натомість запропонувала вибудувати ешелоновану, фортифіковану оборонну лінію.

“Україна має стати сильною, бо інакше нам доведеться здатися, і тоді вся країна перетвориться на братські могили”, – застерегла волонтерка.

Берлінська нагадала про небезпеку поширення популістичних наративів, зокрема заяв про “швидку смерть Путіна” або “розвал Росії завтра”. Вона наголосила, що подібні меседжі лише вводять людей в оману.

“Я завжди намагаюся відповідати за свої слова. Коли ти працюєш із такими серйозними темами, як війна, відповідальність за кожне сказане слово має бути абсолютною”, – підсумувала волонтерка.

Попри складність ситуації, Марія Берлінська наголошує на досягненнях України. Вона висловила подяку воїнам ЗСУ, які стримують російську агресію, і закликала суспільство до реалістичного мислення й відповідального підходу до війни.

Понад половина українців звертаються до лікаря лише у разі крайньої потреби, а щеплення регулярно поновлюють лише 20% громадян. Такі результати показало опитування, проведене компанією Rakuten Viber, у якому взяли участь близько 40 тисяч користувачів.

На запитання про проходження профілактичних оглядів 56% відповіли, що відвідують лікаря тільки при виникненні проблем зі здоров’ям. Регулярні щорічні огляди проходять лише 19%, ще 12% намагаються це робити, але не завжди мають змогу. 11% зазначили, що проходять огляди нерегулярно, а 2% узагалі заявили, що довіряють лише народній медицині.

Ще менш оптимістичною є ситуація з вакцинацією. Регулярно поновлюють усі щеплення лише 11% опитаних, ще 7% – вибірково. Найбільша частка респондентів (38%) згадала про вакцинацію лише у зв’язку з пандемією COVID-19. Водночас 26% повідомили, що отримували щеплення лише у дитинстві, а 16% взагалі не вакцинуються.

Опитування також виявило вікову структуру респондентів: понад половина опитаних — це українці до 45 років, а основна активна група — у віці 34–45 років.

Фахівці наголошують, що нехтування плановими оглядами та щепленнями підвищує ризики серйозних хвороб, які можна було б попередити. В умовах війни та нестабільної медичної системи ця проблема набуває ще більшої гостроти.

Останні новини