У Гатному розслідують схему з розкрадання 120 мільйонів на будівництві ЦНАПу та Центру безпеки

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

З Києва поїзд №27/28 відправлятиметься щовечора о 19:57, прибуваючи до Чопа о 07:50 ранку. Тут пасажири зможуть здійснити пересадку на поїзд №617/961, який вирушає о 09:59 і прибуває до Братислави о 19:33.

Зворотній маршрут з Братислави розпочнеться об 11:27. Після пересадки в Чопі на поїзд №28/27 о 22:38, прибуття до Києва відбудеться о 10:01 ранку.

Загальна вартість квитків на весь маршрут Київ – Братислава через Чоп становить близько 2 200 грн. Вартість квитка на поїзд Київ – Чоп буде приблизно 700 грн, а на поїзд Чоп – Братислава – близько 1500 грн.

“Пересадка між поїздами добре узгоджена. Пасажири зможуть купити обидва квитки одним кліком через мобільний додаток або на офіційному сайті Укрзалізниці”, – зазначили в перевізнику.

Новий маршрут дозволяє з’єднати Київ, Львів та Мукачево з Братиславою та іншими великими містами Словаччини, такими як Кошице, Жиліна, Трнава, Тренчин і Попрад. Це також відкриває широкі можливості для подорожей до більшості міст Чехії, зокрема до Праги.

Цей новий залізничний маршрут не тільки забезпечує зручне та доступне сполучення між Україною та Словаччиною, але й відкриває нові можливості для подорожей по Центральній Європі. Пасажири зможуть швидко та зручно дістатися до таких міст, як Прага, завдяки новому залізничному сполученню.

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Ситуація з обстрілами території України ракетами Росії стає все більш загрозливою. Особливо небезпечними є балістичні ракети, проти яких може працювати лише система протиракетної оборони (ППО). За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ, Юрія Ігната, єдині системи, що здатні збити балістичні ракети наразі — це комплекси ЗРК “Patriot”. Однак постачання ППО до України затримується з різних причин, що може створити серйозну загрозу безпеці країни. Хоча існує сподівання, що системи SAMP/T зможуть виконувати цю функцію, коли Україна отримає їх достатньо. Утім, важливо враховувати, що вплив засобів радіоелектронної боротьби може мати непередбачувані наслідки, включаючи можливість випадкового нараження цивільних об’єктів на ракетний удар. У цій ситуації партнери як національні, так і міжнародні, грають важливу роль у забезпеченні протиракетної оборони. Проте для забезпечення належного захисту України необхідно значно більше систем ППО, зокрема, кілька десятків батарей “Patriot”. Без належного захисту Україна стає дійсною мішенню в умовах триваючого конфлікту з Росією.

• Обстріли території України ракетами Росії, зокрема балістичними ракетами, є серйозною загрозою для країни.

• Єдиною ефективною системою протиракетної оборони проти балістичних ракет зараз є комплекси ЗРК "Patriot".

• Незважаючи на надію на можливе постачання систем SAMP/T, Україні потрібно негайно забезпечити себе достатньою кількістю систем протиракетної оборони.

• Важливо враховувати можливі наслідки застосування засобів радіоелектронної боротьби, оскільки це може призвести до випадкового нараження цивільних об'єктів на ракетний удар.

• Допомога національних та міжнародних партнерів у забезпеченні протиракетної оборони має велике значення для збереження безпеки України.

• Належний захист країни від ракетних загроз потребує негайних заходів, включаючи постачання більшої кількості систем протиракетної оборони, зокрема систем "Patriot".