У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі “Radio NV”. За його словами, реорганізація ТЦК і перекидання працівників на фронт не вирішить основних проблем у військовій сфері.

“Ми вже одного разу гралися в популізм, коли познімали всіх керівників ТЦК. Чи виправило це ситуацію? Ні, не виправило”, — зазначив Грабський. За його словами, вже на початку мобілізації працівників ТЦК почали відправляти з фронту, і це, за оцінками експерта, не принесло істотних результатів.

Військовий експерт підкреслив, що незалежно від того, як ми будемо перейменовувати центри комплектування чи рекрутингові служби, наразі мобілізація є необхідною для підтримки армії.

“В умовах війни альтернативи мобілізації в Україні немає”, — зазначив Грабський. Він додав, що державі доведеться застосовувати більш жорсткі методи для забезпечення армії людськими ресурсами, оскільки популістичні заяви, як, наприклад, реформа ТЦК, не можуть змінити ситуацію на фронті.

Раніше депутатка Юлія Яцик запропонувала розформувати ТЦК і створити 10 нових бригад з працівників цих центрів, щоб покращити ситуацію в армії. Однак ця ініціатива викликала різку критику, зокрема з боку 3-ї окремої штурмової бригади. Заступник командира бригади Максим Жорін назвав ці пропозиції “пустим популізмом”, який не вартий обговорення. Головною проблемою ТЦК та СП він вважає корупцію, з якою потрібно боротися в першу чергу.

У Німеччині розкрили злочинне планування, що призвело до трагічної загибелі українки Маргарити Разаз та викрадення її дитини. Затримана пара, виявивши себе як друзі, насправді складалася з чоловіка та жінки, які підозрюються у вбивстві Маргарити. Жінка, росіянка на ім'я Інна, має 43 роки, а її чоловік Марко — 44-річний німець, який є м’ясником. Вони виховують трьох синів.

Незважаючи на видиму нормальність їхнього життя, один з сусідів повідомив, що м'ясник в грудні повідомив йому про народження доньки у січні. Проте ця новина викликала здивування, оскільки дружина м'ясника не виглядала вагітною. Той же сусід наголосив, що не очікував таких злочинних дій від цієї пари, яка завжди вважалася ввічливою та приємною.

Маргарита Разаз відправилася до Європи на початку 2023 року з метою допомогти своїй доньці з маленькою дитиною. Вона мешкала разом зі своєю матір'ю у селі Білухівка Полтавської області. Проте знайомі українки підозрюють, що Інна, яка познайомилася з Маргаритою, коли остання шукала пологовий будинок, може мати відношення до зникнення Маргарити.

Друзі загиблої підтверджують, що Маргарита часто проводила час з Інною та її чоловіком і навіть святкувала разом з ними дні народження. Тим часом росіянка розповідала про хворобу своєї дитини, яку було важко перевірити.

Останній раз Маргарита зв'язалася 6 березня, коли повідомила, що її мамі стало погано, і Інна з чоловіком нібито відвезли її додому та матір до лікарні. Проте подальших зусиль щодо розшуку Маргарити та її матері залишилися безрезультатними.

• Затримання пари, підозрюваної у вбивстві українки Маргарити Разаз та викраденні її дитини, свідчить про можливе планування злочину.

• Підозрювана жінка, росіянка на ім'я Інна, та її чоловік Марко, німець-м’ясник, перебувають під слідством.

• Існують свідчення про непорозуміння щодо здоров'я дитини Інни та Інни самої, що може мати відношення до зникнення Маргарити.

• Суспільство вражене злочином, оскільки підозрювана пара завжди виглядала ввічливо та приємно, а також підтримувала знайомство з загиблою.

• Невдалий розшук Маргарити Разаз та її матері свідчить про складність справи та важкість розслідування.

Служба антикорупційного прокурора (САП) повідомляє, що колишнього народного депутата Олександра Онищенка звинувачують у вчиненні "газової схеми", яка передбачає заволодіння державними коштами на суму понад 740 мільйонів гривень під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з "Укргазвидобуванням". Ця справа стосується періоду з 2013 по 2016 рік. САП зазначає, що сам екс-нардеп у 2016 році виїхав з України, але стверджує, що кримінальну справу проти нього було сфабриковано за наказом колишнього президента Петра Порошенка як помста за розкриття корупційних схем у його оточенні, про що він висловився у багатьох інтерв'ю та в книзі "Петро п'ятий".

Заочний вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив Онищенку покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та конфіскації майна. Зазначено, що ця справа є наслідком розслідування періоду 2013-2016 років.

Олександр Онищенко прокоментував це рішення, зауваживши, що не дивується йому, оскільки спостерігав тимчасовий збіг обставин. Він вважає, що подібні дії НАБУ і САП спрямовані на втручання у виборчий процес у США та підтримку кандидатури Джо Байдена. Онищенко також порівняв своє покарання із максимальним строком за статтею, за якою його звинувачують, та відзначив, що він отримав більш суворе покарання, ніж зазвичай за цей тип злочину.

На питання, чому йому не запропонували угоду зі слідством, Онищенко відповів, що це пов'язано з політичними мотивами: "Злочевський – друг Байдена, Онищенко – друг Трампа". Він заявив, що буде оскаржувати рішення ВАКС із позицій справедливості, а також планує звернутися до європейських судів.

Онищенко заключив, що в умовах війни, медійної цензури та втручання у судовий процес справедливе розгляд справи неможливий.

У вищезгаданій статті висвітлено судовий процес щодо колишнього народного депутата Олександра Онищенка, якого звинувачують у створенні "газової схеми" та заволодінні державними коштами на значну суму під час співпраці з "Укргазвидобуванням" у період з 2013 по 2016 рік. Рішенням Вищого антикорупційного суду Онищенка було засуджено до 15 років позбавлення волі та конфіскації майна заочно.

Він вважає, що це рішення є політично мотивованим і пов'язаним з його публічними виступами, у яких він розкривав корупційні схеми у владі. Онищенко також зазначив, що намагатиметься оскаржити це рішення в європейських судових інстанціях.

У цілому, стаття відображає складну ситуацію в сфері боротьби з корупцією в Україні, де правоохоронні органи звинувачують колишнього депутата у серйозних злочинах, а сам він вбачає це як переслідування за свою діяльність на політичній арені.