У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Ситуація на сході України залишається напруженою, з бойовими діями на кількох напрямках. Українські сили активно ведуть оборонні операції, використовуючи різноманітні стратегії, щоб протистояти російським загарбникам. Важливим елементом цих операцій стало вперше використання українськими військами плануючих бомб AASM Hammer, наданих Францією, на лівому березі Херсонської області. Українські захисники демонструють високу ефективність утримання позицій та здатність протистояти агресивним атакам супротивника. Проте, конфлікт продовжує загострюватися, з трагічними наслідками для мирного населення, як підтверджує атака дронів-камікадзе на Одесу, що призвела до втрат серед цивільного населення, у той час як українські сили відповідали на цей акт тероризму рішучою реакцією.

Франція надає Україні два типи авіабомб Hammer: Hammer 250 і Hammer 1000. Ці бомби відзначаються високою ефективністю завдяки системам наведення INS, GPS, GPS Laser або GPS IR, які підвищують їхню точність та дальність дії. Для забезпечення можливості використання цих бомб українські літаки МіГ-29 і Су-24М пройшли модернізацію, що дозволяє їм ефективно використовувати ці новітні озброєння, які буде постачати Париж до Києва.

У результаті агресивних дій російських загарбників на сході України та активної оборони українських військ спостерігається напруженість на кількох напрямках. Бойові дії тривають у районах Роботиного, Авдіївського напрямку та Новомихайлівки, а також на лівому березі Херсонської області, де Україна вперше використала авіабомби AASM Hammer. Неспокійне становище також спостерігається у Луганській та Донецькій областях, де російські війська намагалися захопити деякі позиції, проте українські сили успішно їм протистоять. Українські війська використовують різноманітні стратегії оборони, включаючи використання природного рельєфу та водних перешкод, і здійснюють успішні контратаки. Спостерігаються проблеми у російських військах з електронною боротьбою та використанням безпілотників. Результативність українських захисників також демонструється їхнім відповідями на провокації супротивника, зокрема, наданням удару з авіабомби Hammer на об'єкт окупантів у Херсонській області.

З 2017 року в Україні поступово підвищуються вимоги до стажу для отримання пенсії за віком. Це частина реформ, спрямованих на забезпечення стабільності пенсійної системи та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.

Вимоги до стажу у 2024 році

У поточному році, щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно мати мінімум 31 рік стажу. Це підвищення вимог ставить перед багатьма громадянами виклик, оскільки їм необхідно буде довше працювати для досягнення необхідного стажу.

Плани на майбутнє

До 2028 року вимоги до стажу зростуть до 35 років. Це означає, що громадяни, які не зможуть накопичити необхідний стаж, будуть змушені працювати довше, досягаючи віку 63 або 65 років для отримання пенсії.

Вплив на громадян

Ці зміни мають значний вплив на громадян. Для багатьох людей, які не змогли забезпечити безперервний трудовий стаж через різні обставини, такі як тривала безробітність, необхідність догляду за сім'єю або проблеми зі здоров'ям, нові вимоги можуть створити додаткові труднощі. Людям доведеться переглядати свої плани на пенсійне забезпечення і, можливо, шукати додаткові можливості для працевлаштування.

Адаптація до нових умов

Для адаптації до нових умов уряд і роботодавці повинні сприяти створенню робочих місць, які враховують потреби людей старшого віку. Це може включати гнучкі робочі графіки, можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також заходи з охорони праці, щоб зменшити фізичні навантаження на працівників.

Підтримка від держави

Держава також має забезпечити належну підтримку для громадян, які не можуть досягти необхідного стажу з об'єктивних причин. Це можуть бути соціальні програми, спрямовані на підтримку тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах, а також заходи для покращення доступу до медичних і соціальних послуг.

Висновок

Підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію є частиною ширшої стратегії з реформування пенсійної системи в Україні. Хоча ці зміни можуть створити додаткові труднощі для багатьох громадян, вони також спрямовані на забезпечення фінансової стабільності системи пенсійного забезпечення та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів у довгостроковій перспективі. Важливо, щоб держава та суспільство працювали разом для пом'якшення негативних наслідків цих змін і підтримки громадян у перехідний період.

Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

«Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.