Неділя, 19 Квітня, 2026

Чому нас тягне до солодкого: основні причини й небезпеки для здоров’я

Важливі новини

Валерій Залужний проти мобілізації молоді

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.

Верховна Рада розглядає закон про звільнення від відповідальності військових, які повернулись на службу

У Верховній Раді розглядають законопроєкт, який дозволить звільнити від кримінальної відповідальності військових, що самовільно залишили службу, але добровільно повернулись. Ініціативу підтримало Міноборони. Законопроєкт №13260, що наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді, стосується військовослужбовців, які у минулому самовільно залишили військову частину, але згодом добровільно повернулись до виконання обов’язків. Міністерство оборони України підтримує цей документ, підкреслюючи, […]

Лікар розповіла, коли бажання з’їсти солодке — привід звернутися до медиків

Тяга до солодкого — це не завжди просто слабкість до десертів. За словами лікаря-дієтолога, постійне бажання з’їсти щось солодке часто сигналізує про приховані проблеми зі здоров’ям — від стресу до серйозних метаболічних порушень. Одна з головних причин — психоемоційне навантаження. У стані стресу людина підсвідомо шукає спосіб отримати швидке задоволення, і цукор у цьому випадку […]

Зеленський повідомив про успіхи в знищенні крилатих ракет, але визнав проблему з балістичними загрозами

Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами...

У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

У державному бюджеті України на 2025 рік виявлено значний дефіцит коштів на оборонні потреби. Як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, нестача становить щонайменше 200 мільярдів гривень. За словами парламентаря, ще з початку року стало зрозуміло, що заплановані видатки на Збройні сили України не покриють реальні потреби фронту. Уже станом на травень ця […]

Тяга до солодкого — знайоме майже кожному явище, яке часто виникає раптово та набуває нав’язливого характеру. Проте не завжди це сигнал про реальну потребу організму в глюкозі. Часто це наслідок нестачі поживних речовин, стресу або гормональних змін. Про це пише видання Interia Kobieta.

Одна з основних причин такого бажання — коливання рівня глюкози в крові. Коли він різко падає, мозок «вимагає» швидке джерело енергії — тобто цукор. Але споживання солодощів лише тимчасово покращує ситуацію, а згодом спричиняє ще гірший спад енергії через коливання інсуліну. У підсумку — порочне коло постійного голоду.

Не менш важливу роль відіграють гормони. Під час стресу організм виробляє кортизол — гормон, який посилює апетит до висококалорійної їжі, зокрема солодощів. Такий механізм пояснюється еволюційно: організм готується до загрози, запасаючи енергію. Водночас гормони лептин і грелін відповідають за відчуття ситості, а в жінок додатково впливають естроген і прогестерон, які змінюються протягом циклу.

Іноді тяга до солодкого може вказувати на нестачу мікроелементів — наприклад, магнію чи заліза. Це пояснює популярність шоколаду як джерела мінералів. Темний шоколад справді має деякі корисні властивості, але більшість людей віддає перевагу менш здоровим альтернативам.

Психологічний фактор також не варто ігнорувати. Солодке часто асоціюється з емоційним комфортом: дитинство, родинні свята, винагороди. У поєднанні з нудьгою або рутиною це стає ще одним стимулом до спонтанного вживання цукру.

Науковці також пов’язують харчові пристрасті з рівнем серотоніну — нейромедіатором, що регулює настрій. Його дефіцит пов’язують із депресією. І організм іноді «намагається» компенсувати це за допомогою солодкого, багатого на вуглеводи.

Але регулярне споживання великої кількості цукру може мати серйозні наслідки: розвиток діабету ІІ типу, ожиріння, серцево-судинні хвороби, хронічне запалення, нестабільність енергії та настрою.

Солодке може бути як задоволенням, так і тривожним сигналом. І якщо потяг до нього стає регулярним або нав’язливим — це привід звернути увагу на раціон, емоційний стан і загальне самопочуття.

Останні новини