У Харкові затримали двох винуватців сексуальних злочинів проти неповнолітніх

Актор і військовослужбовець Андрій Федінчик поділився особистими переживаннями щодо нинішніх стосунків із колишньою дружиною Наталкою Денисенко. У своїх висловлюваннях він наголосив, що, на його переконання, зрада з її боку сталася ще в період офіційного шлюбу. Ці події, за словами Федінчика, стали для нього серйозним психологічним випробуванням, яке залишило глибокий слід і змусило по-новому поглянути на минуле.

Актор зізнається, що довгий час не міг прийняти таку версію подій і до останнього намагався знайти пояснення, які б спростували його підозри. Усвідомлення реальності прийшло не одразу, а процес внутрішнього прийняття був складним і болісним. Він підкреслює, що саме розрив довіри став найважчим ударом, адже йшлося не лише про кінець подружніх стосунків, а й про руйнування спільних планів і надій.

Втім уже за один-два тижні після цієї розмови він дізнався правду. За словами Федінчика, роман Денисенко з Юрієм Савранським розпочався ще влітку 2024 року. Ця інформація стала для нього шоком, адже він не очікував, що паралельні стосунки тривали так довго.

Як доказ актор наводить слова колишньої дружини Савранського, яка, за його твердженням, знала про зраду ще з літа 2024 року. Федінчик зазначив, що нині підтримує з нею спілкування.

Андрій Федінчик також визнав, що після розриву поводився емоційно і допускав помилки. Він підтвердив слова Наталки Денисенко про те, що ображав її, і зізнався, що писав різкі коментарі та звинувачення у соцмережах. Саме через це, за його словами, був заблокований колишньою дружиною. Актор визнає, що така поведінка була неправильною, однак у той момент він не зміг упоратися зі своїми емоціями.

Наразі колишнє подружжя намагається будувати взаємини з нуля — виключно як батьки. Вони спілкуються лише щодо спільного сина. Обговорити ситуацію зі зрадою їм так і не вдалося через емоційний стан Федінчика, який зізнається, що ця тема для нього досі надто болюча.

За його словами, зараз головна мета — поводитися гідно та відповідально заради дитини.

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

Володимирський міський суд виніс обвинувальний вирок Марку Гученку, визнавши його винним у торгівлі людьми та організації трудової експлуатації громадян України на території Республіки Білорусь. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконної вигоди шляхом обману та примусу.

Як встановлено матеріалами справи, Гученко здійснював вербування жителів Волинської області, пропонуючи їм нібито вигідну та легальну роботу за кордоном. Основним аргументом для майбутніх працівників була обіцянка високої заробітної плати та належних умов праці. Після досягнення усних домовленостей людей організовано перевозили до Мінської області, де вони мали працювати на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський».

Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.