У Херсонській області внаслідок атаки дрону рф загинули двоє цивільних

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

Регулярне вживання винограду приносить значну користь організму вже через короткий час, а при тривалому вживанні дає ще більше переваг для здоров'я, стверджують дієтологи в інтерв'ю для Parade. Цей звичний літній фрукт поєднує в собі високий вміст води, корисні електроліти та комплекс біоактивних речовин, що робить його незамінним для щоденного раціону.

Виноград є відмінним джерелом води, що робить його ідеальним продуктом для підтримки водного балансу організму. Більша частина ягід — це вода, яка сприяє зволоженню тканин і допомагає уникнути зневоднення, особливо в спекотні літні місяці. Крім того, калій, що міститься у винограді, сприяє відновленню електролітного балансу в організмі, що важливо для нормального функціонування м’язів і серця.

Незважаючи на природні цукри, виноград завдяки вмісту клітковини не викликає різких стрибків глюкози в крові у більшості людей, що допомагає зберігати стабільний рівень енергії і кращий настрій протягом дня. У довгостроковій перспективі рослинні сполуки в винограді — флавоноїди та ресвератрол — знижують запальні процеси в організмі, а це важливий фактор профілактики хронічних захворювань серця, деяких видів раку та дерматологічних проблем.

Користь для серцево-судинної системи пов’язана саме з протизапальними та антиоксидантними властивостями флавоноїдів, які захищають судини та зменшують окиснювальний стрес. Окрім того, виноград підтримує імунітет: у ньому міститься вітамін С та інші поживні речовини, які допомагають організму боротися з інфекціями.

Особливу увагу фахівці звертають на позитивний вплив ресвератролу — сполуки, яка присутня у винограді, особливо в темних сортах. Дослідження пов’язують ресвератрол з покращенням показників мозку і зниженням ризику нейродегенеративних захворювань. Тому включення винограду до раціону може бути корисним і для довгострокового збереження когнітивного здоров’я.

Що обрати — зелений чи червоний виноград? Переваги обох сортів практично однакові: вони зволожують, живлять клітковиною та вітамінами. Водночас червоні й темні сорти зазвичай містять більше ресвератролу, тож якщо вашої мети — посилити антиоксидантний захист, має сенс віддавати їм перевагу. Як і з будь-якою їжею, важливо дотримуватися помірності: людям із серйозними порушеннями обміну речовин або діабетом варто проконсультуватися з лікарем щодо порцій і частоти вживання.