Понеділок, 8 Вересня, 2025

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну

Важливі новини

“Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

Україна активно застосовує ЗРК Patriot і SAMP-T для захисту від російських ракетних атак, і вони показали себе як ефективні засоби протидії балістичним і крилатим ракетам. Проте нова розробка РФ — ракета середньої та міжконтинентальної дальності “Орєшник” — може стати викликом, який ці системи не здатні подолати, повідомляє Defense Express. Основна проблема — роздільна бойова частина […]

The post “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мобілізація — не про справедливість, а про вибір: військовий Віктор Трегубов про страх, обов’язок і силу змін

Війна не знає справедливості — вона її знищує першою. Саме тому говорити про “справедливу” мобілізацію безглуздо, вважає військовослужбовець і журналіст Віктор Трегубов. В Україні мобілізація досі залишається доволі ліберальною, але й вона наштовхується не стільки на страх смерті, як на інший — більш глибокий і людський — страх перед змінами. Серед усіх аргументів, що супроводжують […]

В Києві тривають обшуки на мережі АЗС «Транснафта Сервіс» і «Пром Ойл»

Поки у світі відбуваються тектонічні зміни, в Україні тривають звичні «маски-шоу». У Києві співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводять обшуки на автозаправних станціях «Транснафта Сервіс» і «Пром Ойл». Основна претензія правоохоронців – продаж дизельного пального без необхідних дозвільних документів. За попередніми даними, під час слідчих дій вилучають документи, обладнання та пальне. Робота цих АЗС фактично […]

The post В Києві тривають обшуки на мережі АЗС «Транснафта Сервіс» і «Пром Ойл» first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Екс-керівника Одеського ТЦК Євгена Борисова повторно затримали за новим звинуваченням

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.

Єрмак засудив ганебну поведінку нардепа Тищенка під час конфлікту з ексвійськовим у Дніпрі

Голова Офісу президента Андрій Єрмак рішуче відреагував на інцидент, що стався у Дніпрі за участю народного депутата Миколи Тищенка та колишнього військового. Єрмак засудив поведінку Тищенка, назвавши її ганебною та такою, що не відповідає високим стандартам, яких мають дотримуватися представники влади.

Єрмак наголосив на важливості відповідального ставлення до своїх обов'язків усіх державних службовців, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має значення для суспільства та держави. Голова Офісу президента підкреслив, що поведінка, яка принижує гідність людей, особливо тих, хто захищав країну, є неприпустимою.

Цей інцидент викликав широкий резонанс у суспільстві, викликавши обурення серед громадян і представників різних політичних сил. Багато хто висловив підтримку ексвійськовому, вказуючи на важливість поваги та шанобливого ставлення до всіх, хто служив і захищав Україну.

Єрмак закликав до проведення об'єктивного розслідування інциденту та наголосив на необхідності прийняття відповідних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Він зазначив, що представники влади повинні служити прикладом для громадян, демонструючи високу культуру поведінки та повагу до кожної людини.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що влада не повинна бути відірвана від народу, а навпаки, повинна підтримувати й захищати його інтереси. Повага до громадян, зокрема до тих, хто захищає країну, є основою довіри та підтримки державних інституцій.

Андрій Єрмак також наголосив на важливості збереження єдності та солідарності у суспільстві, особливо у складний для країни час. Він закликав усіх представників влади пам'ятати про свої обов'язки перед народом і діяти виключно в інтересах країни та її громадян.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Єрмак також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Нагадаємо, що у Дніпрі 20 червня група невідомих напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра “Сина” Павлова, коли той гуляв із дитиною. На відео видно, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Пізніше виявилося, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Останні новини