У Казані атаковано стратегічний завод ВПК

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.