Четвер, 14 Травня, 2026

У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

Важливі новини

“Нафтогаз” ризикує втратити 1,6 млрд грн через дивну бездіяльність

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про загрозу втрати державою 1,6 млрд грн через незрозумілу бездіяльність керівництва НАК “Нафтогаз”. За їхніми даними, існує реальна можливість вперше в історії України повернути ці кошти з-за кордону, однак процес гальмується через позицію тимчасового очільника компанії. Ця сума могла б значно посилити обороноздатність країни, наприклад, за […]

The post “Нафтогаз” ризикує втратити 1,6 млрд грн через дивну бездіяльність first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Путін ініціює “перемир’я” на 9 травня: Україна вважає це пасткою для параду та торгом за санкції

Російський президент Володимир Путін знову підняв питання про тимчасове...

Тіньова економіка як загроза бюджету: ключові схеми втрат державних коштів

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

“Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

Один із найбільших торгово-розважальних центрів Києва — ТРЦ “Гулівер” — відтепер належить державі. Як офіційно повідомив голова правління “Ощадбанку” Сергій Наумов, консорціум у складі “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” отримав об’єкт у власність у рахунок погашення боргів компанії “Три О”, яка раніше управляла майном. Згідно з новим розподілом, “Ощадбанк” отримав 80% ТРЦ, а “Укрексімбанк” — 20%. Об’єкт […]

В Києві розслідують теракт: з’явилися нові докази

У справі про теракт, що стався в Києві, правоохоронці...

Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до податкової звітності.

За даними БЕБ, «Буд Пром Лайн» активно працювала з бюджетними структурами, зокрема з Управлінням освіти і науки Білоцерківської міськради, виконавчим комітетом та іншими органами місцевого самоврядування. Роботи проводилися у 2022–2024 роках, коли облаштування укриттів у навчальних закладах стало пріоритетом.

Втім, кошти, які надходили від держави, не були задекларовані належним чином. Керівник підприємства, усвідомлюючи законодавчі вимоги, систематично не складав податкові накладні і не подавав звітність щодо надходжень. У результаті — до держбюджету не надійшло понад 21 мільйон гривень ПДВ.

Зловживання підтверджені результатами аналітичного дослідження БЕБ, а також судовою економічною експертизою, проведеною фахівцями Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У зв’язку з кримінальним провадженням суд наклав арешт на майно Андрія Кисіля:

  • нежитлову будівлю площею майже 96 кв. м у Київській області;

  • квартиру у столиці на понад 122 кв. м;

  • дві земельні ділянки загальною площею понад 10 соток у Київській області;

  • нежитлове приміщення площею 190 кв. м у місті Біла Церква;

  • повну частку у статутному капіталі компанії «Буд Пром Лайн».

У Державній податковій службі не виключають, що виявлене ухилення — лише частина ширшої схеми. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяла ця практика і в інших підрядників, які працюють із коштами на безпеку шкіл.

Слідчі дії тривають. Справу контролює БЕБ разом із податковими органами.

Останні новини