У Києві чоловік загинув, стрибнувши з пішохідного мосту

На сьогоднішній день, 4 червня, відбулося повторне блокування руху вантажівок у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребінне» польськими фермерами. Цей акт протесту став важливою подією в контексті сучасних соціально-економічних дискусій. Фермерська спільнота виступає за свої права та вимагає від уряду уваги до проблем, які стосуються їхнього галузевого сектору.

Блокування доріг є ефективним засобом привернення уваги до власних проблем та необхідності їх вирішення. Фермери вимагають справедливих умов для свого бізнесу, а також захисту від негативного впливу зовнішніх факторів. Це ставить питання про необхідність розробки та впровадження ефективних стратегій підтримки аграрного сектору.

Нинішній протест також відображає загальний настрій у суспільстві щодо важливості сільського господарства та його впливу на економіку країни. Фермери стають символами боротьби за справедливість та стабільність у сільському господарстві, що впливає на життя мільйонів людей.

Уряд повинен розглядати вимоги фермерської спільноти серйозно та шукати конструктивні рішення для вирішення їхніх проблем. Це не лише покращить умови для розвитку сільського господарства, а й сприятиме загальному економічному зростанню та соціальній стабільності країни.

Про це повідомила Прикордонна служба України.

Протестувальники не пропускають вантажівки на виїзд із України. На в’їзд в Україну пропускають вантажівки за таким графіком: 12 транспортних засобів протягом 12 годин, а також по 4 вантажівки, які перевозять гуманітарну допомогу, за годину.

Пропуск інших категорій транспортних засобів в обох напрямках здійснюється у звичайному режимі.

«Представники місцевих фермерських господарств виступають з вимогою щодо зменшення ввезення зернових культур на територію Польщі з України», – повідомили прикордонники.

Новий керівник "Київміськбуду", Василь Олійник, відзначається своєю тісною зв'язаністю з бізнес-імперією Ігоря Кушніра, його попередника, що викликає значний інтерес серед громадськості та експертного середовища. Згідно з розслідуванням Bihus Info, Олійник, який на 80% є громадянином Києва та відомий як один із ключових забудовників України, у минулому працював у компанії-генпідрядника Stolitsa Group, що належить Владиславі Молчановій. Ця компанія відома своєю активною участю у київській забудові та має партнерські взаємозв'язки з родиною Кушніра.

Не менш цікавою є інформація про партнерські зв'язки Молчанової та Дар'ї Кушнір, 25-річної доньки Ігоря Кушніра, які були виявлені як кінцеві бенефіціари британської компанії Alliance 1903 LTD, зареєстрованої у Лондоні наприкінці 2022 року. Ця компанія також здійснює девелоперську діяльність, що вказує на додаткові підстави для публічної уваги до взаємозв'язків між бізнесом та політикою.

Додатково, варто зазначити, що Молчанова та Кушнір встановили партнерські зв'язки з бізнесменом, який має близькі стосунки з главою Офісу президента України, Андрієм Єрмаком. Це свідчить про складну мережу взаємозв'язків між ключовими гравцями в сфері будівництва та політики в Україні.

У світлі цих фактів, неможливо не враховувати можливі наслідки для будівельного сектору та державних структур, і звертати увагу на потенційні конфлікти інтересів. Важливо, щоб суспільство та влада дотримувалися принципів прозорості та відкритості в управлінні державними ресурсами, щоб уникнути впливу корупції та відновити довіру громадян до державних інституцій.

Розслідування журналістів розкрило, що на землях, які раніше належали "Київміськбуду" у Козині, було зведено закрите котеджне містечко, де згідно з оцінками вартість будинків перевищує $3 мільйони. Також з'ясувалося, що компанія, яка належить дружині Кушніра, придбала французьку фірму у період з 2019 по 2020 рік і зареєструвала на неї віллу на Лазурному узбережжі, приблизна вартість якої становить 20 мільйонів євро. Не менш вражаючим було відкриття, що в травні 2023 року голова "Київміськбуду" разом із дружиною Оксаною підкорили Еверест, витративши на це $150 тисяч, причому сам Кушнір майже вісім місяців провів поза межами країни.

У той час, коли "Київміськбуд" повідомляє про зведення майже 1,5 мільйона квадратних метрів житла — 22 житлових комплекси, влада міста відмічає, що на більшості будівельних майданчиків під керівництвом компанії не ведуться роботи. Тим не менш, для продовження будівництва "Київміськбуд" звертається до влади міста з проханням надати мільярди гривень з міського бюджету.

Ці факти свідчать про потребу уряду відверто розглянути питання про прозорість та ефективне використання державних ресурсів у будівництві. Забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та запобігання можливим випадкам корупції є важливими завданнями, які потребують негайного уваги.

У вищезгаданій статті викрито ряд сумнівних практик, пов'язаних з керівництвом "Київміськбуду" та його колишнім головою Ігорем Кушніром. Зокрема, виявлено зв'язки цього підприємства з бізнес-імперією Кушніра, його родичами та бізнес-партнерами, що створює підозру в можливому використанні владних ресурсів для особистої вигоди. Новини про будівництво котеджного містечка та придбання нерухомості за кордоном за високими вартостями відображають потенційні конфлікти інтересів та викликають сумніви в джерелах фінансування таких проектів. Крім того, відзначається необхідність детального аналізу витрат "Київміськбуду" та ефективності його діяльності в умовах недостатнього контролю та прозорості.

Ці відкриття підкреслюють необхідність зміцнення антикорупційних механізмів та підвищення рівня прозорості в діяльності будівельних компаній, особливо тих, що мають пряме відношення до державних ресурсів та проектів. Для забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та відновлення довіри громадян до владних інституцій необхідно здійснювати ефективний нагляд та забезпечувати відповідальність за порушення законодавства та моральних норм.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.