У Києві двоє іноземців із ножем напали на чоловіка — їх затримали вже в Хмельницькому

11 жовтня є важливою датою в історії і сучасності, коли вшановуються не лише церковні святі, а й звертається увага на глобальні соціальні проблеми. Цей день відзначається не лише в рамках релігійних традицій, але й на міжнародному рівні, підкреслюючи актуальні питання, що потребують змін у сучасному суспільстві.

У християнській традиції 11 жовтня відзначають пам’ять молодшого апостола Пилипа та єпископа Феофана Нікейського. Вони є покровителями молитви про зцілення та захист, і на цей день церковні прихожани звертаються з проханнями про здоров'я та духовну допомогу. За старим стилем, цей день був присвячений вшануванню ченців Києво-Печерської лаври та Харитона Сповідника, відомого своєю самовідданою працею в монастирі.

В Україні цього дня немає офіційного національного свята, проте можна вітати дівчаток і згадати відомих співвітчизників, які народилися 11 жовтня (зокрема Пилип Орлик, Ігор Савченко, Володимир Яворівський, Руслан Пономарьов).

Народні традиції приписують 11 жовтня прикмети, пов’язані з погодою та підготовкою до зими: багатий урожай горобини обіцяє сніжну зиму, ясна зоряна ніч віщує морози, північний вітер — похолодання. День вважався вдалим для домашньої роботи, рукоділля та підготовки житла до холодів. Традиційно в цей день рекомендували не лінуватись і не відкладати важливі справи; під забороною — заздрість, плітки, помста, сміття в природі та безлад у домі.

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

Після взяття Авдіївки під контроль, Росії вдалося підтримати наступальний рух та зберегти переможний настрій на полі бою, повідомляє Newsweek. За даними видання, відсутність підтримки від Заходу ставить українську армію у важке становище, дозволяючи російським силам займати лідерські позиції у конфлікті. Без зовнішньої військової допомоги, ініціатива в конфлікті може остаточно перейти на бік Росії, що підкреслює Newsweek. Російські війська продовжують досягати успіхів на передовій, використовуючи тактичні можливості, що виникли після захоплення Авдіївки. Старший аналітик Global Guardian Зев Файнтуч наголошує, що в перевагу Росії грає чисельна і технічна перевага над ЗСУ, а також відставання України у зміцненні оборонних ліній. Часом стає все складніше залучити молодь до армії, що загрожує подальшим успіхам в українському конфлікті. Якщо не буде надано фінансову допомогу, перспективи Авдіївки та інших міст можуть погіршитися, дозволяючи Росії закріпити свої позиції в регіоні.

Українська армія переживає складний період після втрати контролю над Авдіївкою, і за відсутності підтримки від Заходу Росія може вибороти ініціативу в конфлікті. Численна та технічна перевага російських військ ставить під загрозу безпеку України, а відставання в укріпленні оборонних ліній робить ситуацію ще складнішою. Наразі невелика підтримка молоді в армії та відсутність фінансової допомоги загрожує подальшій долі конфлікту. Якщо не буде надано необхідну допомогу, Росія може закріпити свої позиції, загостривши ситуацію в Донецьку та інших містах.

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.