У Києві двоє приїжджих забили чоловіка до смерті після сварки через російську музику

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з планами НБУ, з 12 по 18 серпня 2024 року на засіданні правління буде розглянуто рішення про обмеження кількості та суми переказів з картки на картку. Запропоноване обмеження передбачає не більше 30 операцій на місяць на загальну суму не більше 100 тисяч гривень. Однак банки зможуть збільшити ці ліміти за власним рішенням.

Голова НБУ зазначив, що анонс обмежень викликав значну критику і нерозуміння серед громадськості, особливо серед волонтерів. “Ми провели кілька зустрічей з волонтерами, зібрали їхні відгуки, показали, як заплановане рішення дозволить банкам врахувати потреби волонтерів і відповіли на їхні запитання. Градус обговорення знизився, і це свідчить про те, що ми підходимо до ухвалення рішення, яке НБУ анонсував,” — сказав Пишний.

Пишний також підкреслив, що для боротьби зі схемами “дропів” необхідні зміни до законодавства. “Ми повинні звернутися до парламенту для розгляду відповідних змін і бути готовими до дискусій. “Дропи” — це серйозна проблема для державного бюджету, і ми сподіваємося, що зможемо ефективно вирішити це питання,” — додав він.

Раніше НБУ скасував всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, що, за оцінками регулятора, сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсами. Це має допомогти стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

Також НБУ вважає, що впровадження нових податків або підвищення ставок за наявними податками може прискорити зростання цін в Україні.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.