Газова імперія родини Кацуб і офшорні схеми

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році всередині українського військово-політичного керівництва виникли серйозні розбіжності щодо бачення подальших кроків оборони держави. Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний уперше публічно поділився деталями глибокого конфлікту з президентом Володимир Зеленський. Його заява пролунала в інтерв’ю для Associated Press і стала помітною подією як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії.

За словами Залужного, ключові суперечності стосувалися стратегічного бачення розвитку війни, темпів наступальних операцій і підходів до мобілізації ресурсів. На тлі стрімкого загострення бойових дій 2022 року перед керівництвом держави стояли безпрецедентні виклики — необхідність швидко реагувати на зміну обстановки на фронті, забезпечувати армію технікою й озброєнням та водночас утримувати політичну єдність країни. У таких умовах різниця в оцінках ризиків і можливостей неминуче загострювалася.

Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

«Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Поліна з Хмельниччини почала блювати після кожного прийому їжі, і її батьки звернулися по допомогу. Спочатку лікарі підозрювали апендицит, але пізніше, після обстеження, їй поставили діагноз “синдром Уїлкі” — захворювання, яке викликає кишкову непрохідність через здавлення дванадцятипалої кишки брижовою артерією.

Враховуючи серйозність ситуації, коли медикаментозне лікування не допомогло, львівські лікарі вирішили вдатися до хірургічного втручання з використанням роботизованої системи Da Vinci Si. Операція стала надзвичайно складною через розташування органів у критичній зоні, адже поруч з дванадцятипалою кишкою розташовані підшлункова залоза, печінка та жовчні шляхи.

Протягом двох годин хірурги виконали операцію, створивши обхідний шлях для їжі, з’єднавши вільну петлю кишківника з верхом дванадцятипалої кишки. Це дозволило їжі безперешкодно потрапляти до тонкого кишківника, обминаючи місце здавлення.

Зараз Поліна швидко відновлюється, почала повноцінно харчуватися та відновлює свою вагу. Завдяки роботизованій хірургії і високому професіоналізму медиків, її життя вдалося врятувати.

Квашена капуста — справжня зимова класика українського столу, без якої важко уявити холодний сезон. Її освіжаюча кислинка й хрустка текстура роблять її улюбленою стравою мільйонів українців. Проте за цим простим і на перший погляд ідеальним продуктом ховається не лише користь, а й певні харчові ризики, про які нагадують фахівці з харчування.

За словами дієтологів, квашена капуста — джерело природних пробіотиків, що сприяють здоровій роботі кишківника та підтримують імунну систему. Під час процесу ферментації в ній утворюються корисні бактерії, які допомагають відновлювати мікрофлору після застуд, стресів чи курсу антибіотиків. Крім того, продукт містить вітаміни С, К, групи В, а також кальцій, залізо й клітковину, що робить його цінним доповненням до зимового раціону.

Ферментація робить капусту не лише пікантною, а й функціональною. У процесі утворюються молочнокислі бактерії – ті самі пробіотики, які зміцнюють мікробіом кишківника, зменшують запалення та допомагають травленню. «Здоровий кишківник – це основа сильного імунітету», – пояснює дієтолог Кріс Морх, наголошуючи, що ферментовані продукти підсилюють захист організму не гірше за модні БАДи.

Користь не обмежується лише травленням. Квашена капуста містить вітамін С – природний помічник імунітету, а також вітамін K2, який, за словами кардіодієтологині Мішель Раутенстайн, спрямовує кальцій у кістки, а не в судини. Це означає міцніший скелет і менший ризик судинної кальцифікації. Додайте до цього добову порцію клітковини – і отримаєте кращу моторику кишківника, стабільніший рівень цукру і довше відчуття ситості.

Є й менш очевидні бонуси. Помірна кількість натрію в квашеній капусті може допомагати людям, які активно тренуються або багато пітніють, підтримувати електролітний баланс. А завдяки «осі кишківник – мозок» ферментований продукт навіть здатний впливати на настрій і концентрацію, зменшуючи стресове навантаження.

Втім, є і зворотний бік. Основний ризик – надлишок солі. За даними Американської кардіологічної асоціації, добова норма натрію не має перевищувати 1500–2300 мг, а квашена капуста легко підштовхує до цієї межі. Це може провокувати стрибки тиску, затримку рідини й набряки. Окрім цього, людям із чутливим ШКТ перші порції можуть «відгукнутися» здуттям, спазмами чи дискомфортом. Лікарі радять починати з малого, щоб дати кишківнику час адаптуватися.

Фахівці сходяться в одному: квашена капуста – сильний продукт із реальним впливом на організм. Але сила ця працює на користь лише тоді, коли знаєш міру. Регулярність – так, безконтрольність – ні. І хоча квашена капуста не замінить повноцінний раціон, вона може стати його найціннішою зимовою складовою.