Газова імперія родини Кацуб і офшорні схеми

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його звіт, об'ємом понад 250 сторінок, містить вагомі докази нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він наголосив на неприпустимості законопроекту 8371, який, на його думку, несе в собі елементи мови ненависті та загрози для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та утриматися від дій, що розділяють націю.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Він навів відомості про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія, що церква будує божий мир, а не "русский мир".

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зауважив, що після подій в Кабулі та на фоні сучасної ситуації в Києві питання довіри до США стає особливо актуальним.

У висновку до цієї статті слід зазначити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама має велике значення для розуміння сучасної ситуації в Україні щодо релігійної свободи та конфлікту між церковними громадами. Його звернення до влади України та заклик до припинення розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, свідчать про серйозні обурення порушеннями прав вірян та загрозою для релігійного миру у країні.

Також важливою є позиція щодо незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки держави Україна у контексті захисту своїх територіальних та релігійних прав. Адвокат наголошує на важливості міжнародної підтримки, зокрема з боку США, щоб запобігти дальшому загостренню ситуації та сприяти миру та стабільності в Україні.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов опинився в центрі уваги після оприлюднення даних його майнової декларації, де вартість придбаної елітної нерухомості вказана у рази нижчою за реальну. Згідно з документами, полковник став власником двокімнатної квартири площею 61 квадратний метр у престижному житловому комплексі «Греків Ліс» 25 квітня 2023 року, зазначивши суму придбання лише 200 тисяч гривень. Така цифра викликала численні запитання, адже вона не відповідає навіть мінімальному рівню ринкових цін на аналогічне житло.

На момент укладення угоди реальна вартість квартири в цьому комплексі становила близько двох мільйонів гривень. Це десятикратна різниця між задекларованою та ринковою ціною, що може свідчити про намагання приховати реальний обсяг витрат або джерело коштів. У листопаді 2025 року ситуація виглядає ще контрастніше: схожі за площею та плануванням квартири в «Грековому Лісі» оцінюються приблизно у 71 тисячу доларів, що підтверджує стабільно високу ціну на нерухомість у цьому комплексі та робить задекларовану суму ще більш нелогічною.

Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.