У Києві очікують кадрові зміни у міській раді та перерозподіл бюджетних коштів

Петиція до президента України, що закликає до мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила своєю швидкістю та активністю громадян. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Однак, особливу увагу привертає пропозиція ініціатора щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція від народного депутата Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Дивною видається і те, що після такої тривалої мобілізації, петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Це свідчить про те, що якщо восени 2023 року українці не виявляли поспішної підтримки мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції здатні набирати необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті свідчать про активність громадян та їхню готовність підтримати мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників сфери бюджету. Ця ініціатива набрала значну кількість голосів українців всього за три дні, що свідчить про загальний інтерес громадськості до поліпшення роботи державних структур.

Порівняльний аналіз з іншими петиціями вказує на важливість та актуальність питання, що стосується змін у системі прийому на роботу, особливо після втручання військових подій. Історія показує, що збільшена увага до таких ініціатив може сприяти їхньому швидкому розгляду та реалізації.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціювала дисциплінарне провадження стосовно судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Відповідне рішення стало результатом розгляду скарги, поданої юристкою громадської організації «Автомайдан» Тетяною Чижик, яка звернула увагу на обставини, що можуть мати істотне значення для оцінки дотримання суддею вимог законодавства та суддівської етики.

У поданій скарзі зазначається, що дружина судді — Тетяна Сергіївна, яка народилася 28 січня 1973 року, — має громадянство Російської Федерації. На думку заявниці, така інформація потребує ретельної перевірки з боку органу суддівського врядування, з огляду на підвищені вимоги до незалежності, доброчесності та безсторонності суддів, особливо в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України.

Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.