У Києві працює місія з аудиту американської допомоги Україні

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прогнозовано, що скоріш за все в серпні ми будемо спостерігати зростання й таке ж зростання буде продовжуватися до вересня включно. У вересні почнеться так званий епідемічний сезон ГРВІ та грипу. Зазвичай ми поступово вже підходимо до того, що у вересні та жовтні ми почнемо бачити перші прояви циркуляції інших респіраторних вірусів. Інші респіраторні віруси вони достатньо обмежують циркуляцію COVID-19, тому що ніколи не буває такого, щоб циркулювало 3 або 4-5 різних респіраторних вірусів

Підбиваючи підсумок він зазначив, що скоріш за все впродовж серпня-вересня в Україні буде зареєстрований підйом захворюваності.

Також за прогнозами він не повинен перевищувати показники міжепідемічного періоду, тобто не повинно призводити до введення протиепідемічних заходів

Він також розповів, що в Україні за останній місяць трохи більше як 2,5 тис. людей вакцинувалися від COVID-19 й зауважив, що це найнижчі показники в літні місяці й від початку року.

Кожного року спостерігаємо, що в березні-травні, навіть ще і в червні, підтримується рівень вакцинації на рівні 8-10 тис. Липень і серпень – найспокійніші місяці для населення, коли дуже низька кількість звернень

Кузін повідомив, що в Україні є понад 500 тис. доз вакцини проти COVID-19.

Також Кузін заявив, що в Україні поки що немає ризиків введення локальних карантинів або обмежувальних заходів через COVID-19.

Кузін повідомляв, що на території України циркулює щонайменше 10 різних підтипів коронавірусу, зокрема і штам FLiRT, який був зареєстрований вперше в світі в березні цього року. В країні за останній місяць зросла кількість захворювань, але поки що нема прогнозів про можливість епідемії.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.