У Києві пропонують повернути вулиці Лаврській історичну назву

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернув увагу на несподівану зміну риторики президента США Дональда Трампа щодо України. Про це повідомляє видання Politico. За словами Туска, попри те що слова американського лідера звучать на перший погляд оптимістично, вони можуть містити інший, менш очевидний підтекст, який потребує уважного аналізу.

Ще донедавна Трамп неодноразово повторював тези, близькі до кремлівських, заявляючи, що Україна нібито не зможе повернути контроль над своїми територіями у межах 2014 року. Проте нещодавно він різко змінив позицію, заявивши, що Київ здатен розгромити Росію і відновити свої міжнародно визнані кордони. Така трансформація в риториці здивувала союзників по НАТО й ЄС, які вже звикли до його скептичних оцінок.

Водночас Туск застеріг, що цей оптимізм може означати відмову США від зусиль із завершення війни. «Президент Трамп заявив, що Україна може за підтримки Євросоюзу повернути собі всю свою територію. За цим дивовижним оптимізмом ховається обіцянка скорочення втручання США і передача відповідальності за припинення війни Європі. Правда краща за ілюзії», – наголосив польський прем’єр у соцмережі.

Politico нагадує, що непослідовність позиції Трампа у питанні війни не раз викликала занепокоєння. Йдеться про різкі зміни від називання Володимира Путіна «божевільним» до теплої зустрічі з ним на Алясці кілька місяців по тому, а також про спроби зупинити, а потім знову відновити постачання військової допомоги Україні.

Такі «повороти» створюють невизначеність у Києва та його союзників і змушують замислитися, чи можна розраховувати на стабільну підтримку Вашингтона в умовах війни.

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Міністерство цифрової трансформації презентувало звіт про досягнення Армії дронів протягом 2023 року. Україна стала лідером у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), з 200 компаній, що спеціалізуються на цій сфері. З початку війни кількість таких компаній зросла, а 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, що відзначає значний прогрес порівняно з минулим роком.

Міністр цифрової трансформації, Михайло Федоров, підкреслив, що виробництво дронів значно зросло, досягаючи десятків тисяч щомісяця, порівняно з минулим роком, коли вироблялося лише близько 100 дронів за місяць. Уряд встановив цілі на 2024 рік, спрямовуючи увагу на прозорі закупівлі через Прозоро та спрощення виробництва боєприпасів для приватних компаній.

Українські війська вже успішно використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На наступний рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, і Михайло Федоров впевнений, що ця цифра буде перевищена завдяки постійному розвитку та підтримці української індустрії дронів.

Україна виявилася на передовому ряді у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), збільшивши кількість компаній, що спеціалізуються на цій сфері до 200. Протягом 2023 року кількість вироблених дронів значно зросла, а прозорі закупівлі та спрощення процесу виробництва боєприпасів надали імпульс для подальшого розвитку цієї галузі. Українські війська вже використовують різноманітні типи дронів для нагляду та захисту. Заплановане виробництво мільйона БпЛА на наступний рік свідчить про впевненість у подальшому розвитку та зміцненні української армії.