Вівторок, 3 Березня, 2026

У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

Важливі новини

Помічниця нардепа Тищенка у центрі скандального відео з Дніпра, хто така Евеліна Андрієвська

У відео, що викликало широкий резонанс у Дніпрі, можна побачити групу чоловіків у камуфльованому одязі та балаклавах, що напали на військовослужбовця, який був одягнутий у цивільний одяг. Одним із присутніх на місці була помічена Евеліна Андрієвська, яка відома своїми дорогоцінними прикрасами та стильним образом. На відео її можна було помітити у вишуканому вбранні, знімаючи ситуацію на камеру і супроводжуючи боса.

Ця подія стала предметом зацікавлення через відсутність коментарів Андрієвської на скандальні події.

Андрієвська, яка колись була студенткою Київського національного торговельно-економічного університету, має за собою чотири дипломи. Її адреса в Донецьку вказана на сайті “Миротворець”. Під час окупації Донеччини вона залишалася в місті, готуючись до вступу у вуз.

Журналісти встановили, що в 2015 році вона репостнула матеріал із проросійського пабліку, який звинувачував Україну в обстрілах власних територій. Проте пізніше вона активно почала демонструвати свою підтримку України, публікуючи фото з державними символами, зустрічаючись з військовими та політиками, серед яких були президент Зеленський та генерал Буданов.

За словами бази “Миротворець”, Андрієвська є заміжньою, її обранець володіє мережею цирків, включаючи ті, що працюють в окупованій Євпаторії. Вона активно супроводжує Миколу Тищенка на різних заходах, включаючи поїздки до Дніпра, і на відео вона виступає у вишуканих сережках, схожих на модель від бренду Van Cleef за 4450 євро.

НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

Особливу увагу громадськості та ЗМІ привернув той факт, що серед фігурантів справи значиться колишній високопосадовець — екс-керівник Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Юрій Щиголь. Ця обставина підкреслює серйозність та масштабність розслідування, яке торкнулося вищих ешелонів державної влади.

«Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

Серед підозрюваних:

Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.

НБУ не зміг відстежити походження вилучених доларів у справі “Міндічгейт”

Національний банк України повідомив, що не володіє технічними можливостями встановити походження доларових банкнот у фірмовому пакуванні, вилучених правоохоронцями під час обшуків у межах розслідування так званого «Міндічгейту». Інформація про це надійшла у відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди». Пачки доларів у фірмовому пакуванні викликали особливу зацікавленість через їхню можливу роль у фінансових операціях, пов’язаних із підозрілими схемами, але встановити їхнє походження НБУ не зміг.

У відповіді зазначено, що Нацбанк не має доступу до системи, яка дозволяла б простежити рух конкретних серій банкнот через міжнародні та внутрішні канали обігу. За словами представників регулятора, навіть якщо купюри зберігаються у початковій упаковці банку, ідентифікувати їх шлях від випуску у США до потрапляння на територію України технічно неможливо. Відповідні дані перебувають у компетенції іноземних фінансових органів, з якими Нацбанк не має безпосереднього механізму обміну інформацією для таких випадків.

У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

– добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;– обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;– банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

Держсекретар Рубіо та радник Байдена зустрінуться з Єрмаком

Україна та Сполучені Штати відновили роботу над стратегічними питаннями співпраці. Про це заявив президент Володимир Зеленський, підкресливши, що наступного тижня очікується “змістовна зустріч”. Як повідомляє The Guardian, у вівторок до Саудівської Аравії вирушить високопоставлена делегація США для зустрічі з українськими представниками. Серед американських посадовців, які візьмуть участь у переговорах, будуть держсекретар Марко Рубіо, спецпосланник Віткофф […]

The post Держсекретар Рубіо та радник Байдена зустрінуться з Єрмаком first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Віртуальна архітектурна реінкарнація: 3D-модель занедбаного музею Шухевича в Україні

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.

В ефірі телеканалу «Новини.Live» викладачка Київського університету імені Б. Грінченка Катерина Никонюк висловила позицію про необхідність законодавчої заборони російськомовного контенту в Україні на час дії воєнного стану.

За її словами, в медійному просторі спостерігається тривожна тенденція — повернення до російськомовного контенту. Це, на її думку, є тривожним сигналом у період, коли Україна перебуває у стані війни з Росією.

«Коли ти лідер громадської думки, заробляєш на своїй аудиторії, ти маєш зважено ставитися до того, що кажеш. Селебріті починають казати, що їхні щелепи не налаштовані на українську мову, хоча вже життя прожили в Україні», – зазначила Никонюк.

Вона також підкреслила, що чимало українських зірок ще з радянських часів вчили українську в школі, читали класиків та перебували в україномовному середовищі. Тому вона вважає, що посилення мовної дискусії зараз — це спроба розбурхати суспільство в момент, коли країна потребує єдності.

На думку викладачки, рішення про заборону російськомовного контенту має бути тимчасовим і діяти лише на час воєнного стану. Водночас вона наголосила, що це питання слід вирішувати не лише через заборони, а й через системну роботу — зокрема з боку Міністерства культури та мовного омбудсмена.

«Це має відбуватися не у вигляді заборон, а як популяризація української мови», — додала Никонюк.

Нагадаємо, у 2024–2025 роках кілька публічних фігур, включаючи музикантів і блогерів, викликали обурення суспільства через відмову говорити українською навіть у публічному просторі. Це знову актуалізувало мовне питання і призвело до нових дискусій щодо законодавчого регулювання контенту в умовах війни.

Останні новини