Вівторок, 2 Грудня, 2025

У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

Важливі новини

Єрмак розкрив деталі другого Саміту миру

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

Поліція Одещини затримала чоловіка, який викрав авто ТЦК

В Одеській області чоловік викрав службове авто прямо під час очікування співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) і забрав із салону їхні документи. Про це повідомила пресслужба поліції регіону. За даними правоохоронців, 43-річний громадянин мав їхати проходити медичне обстеження. Неочікувано для всіх він сів на переднє сидіння службового автомобіля та поїхав, […]

Українська зима змінюється: теплішає клімат, зменшується сніговий покрив і зникають тривалі морози

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

На Запоріжжі водій смертельно збив військовослужбовця

За попередніми даними, інцидент стався, коли чоловік у військовій формі йшов узбіччям дороги. Автомобіль Toyota Hilux, рухаючись у тому ж напрямку, з невідомих причин виїхав на узбіччя та скоїв наїзд на пішохода.

Водій залишив військовослужбовця помирати на узбіччі і втік. Наразі правоохоронці розшукують винуватця ДТП, повідомляє поліція регіону.

12 липня близько 21:35 на вулиці Богдана Хмельницького смт Комишуваха невідомий водій автомобіля “Toyota Hilux” скоїв наїзд на військовослужбовця, коли той йшов узбіччям дороги в попутному напрямку руху. Водій, не зупиняючись, покинув місце події. Від отриманих травм пішохід помер на місці

Наразі правоохоронці розшукують водія. Зазначається, що автомобіль має характерні механічні пошкодження, зокрема відсутній передній бампер та пошкоджене ліве бокове дзеркало.

У поліції закликали всіх, хто міг бути свідком події або може надати будь-яку інформацію про місцезнаходження автомобіля “Toyota Hilux” темного кольору з пошкодженнями, повідомити за номером: +38(061)-434-19-16 або 102.

Посадовець міграційної служби в Одесі не задекларував майна на 83 мільйони

Керівнику одного з управлінь Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оголошено про підозру за статтею про недостовірне декларування. За версією слідства, він не вказав у щорічній декларації за 2023 рік низку цінного майна та готівки, а натомість завищив вартість криптовалюти, аби створити ілюзію “чистих” статків. Як повідомив Офіс генерального прокурора, посадовець умисно не […]

В ефірі телеканалу «Новини.Live» викладачка Київського університету імені Б. Грінченка Катерина Никонюк висловила позицію про необхідність законодавчої заборони російськомовного контенту в Україні на час дії воєнного стану.

За її словами, в медійному просторі спостерігається тривожна тенденція — повернення до російськомовного контенту. Це, на її думку, є тривожним сигналом у період, коли Україна перебуває у стані війни з Росією.

«Коли ти лідер громадської думки, заробляєш на своїй аудиторії, ти маєш зважено ставитися до того, що кажеш. Селебріті починають казати, що їхні щелепи не налаштовані на українську мову, хоча вже життя прожили в Україні», – зазначила Никонюк.

Вона також підкреслила, що чимало українських зірок ще з радянських часів вчили українську в школі, читали класиків та перебували в україномовному середовищі. Тому вона вважає, що посилення мовної дискусії зараз — це спроба розбурхати суспільство в момент, коли країна потребує єдності.

На думку викладачки, рішення про заборону російськомовного контенту має бути тимчасовим і діяти лише на час воєнного стану. Водночас вона наголосила, що це питання слід вирішувати не лише через заборони, а й через системну роботу — зокрема з боку Міністерства культури та мовного омбудсмена.

«Це має відбуватися не у вигляді заборон, а як популяризація української мови», — додала Никонюк.

Нагадаємо, у 2024–2025 роках кілька публічних фігур, включаючи музикантів і блогерів, викликали обурення суспільства через відмову говорити українською навіть у публічному просторі. Це знову актуалізувало мовне питання і призвело до нових дискусій щодо законодавчого регулювання контенту в умовах війни.

Останні новини