У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ТЦК може мобілізувати навіть заброньованого, якщо він не повідомив про свою броню.

Такий висновок зробив Закарпатський окружний адмінсуд. Непридатний і заброньований чоловік подав позов на прикордонників, які затримали його на кордоні та відправили до ТЦК, звідки його відправили до військової частини.

Чоловік каже, що на ВЛК скарги і факт його перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до уваги не брали

У ТЦК заявили, що чоловік не повідомив їх про свій статус, не надав документів, а інформації про це в “Оберезі” не було.

Суд постановив, що ті, хто має бронь або відстрочку від призову, зобов’язані самі повідомити про це “шляхом вчинення активних дій оформлення відповідним способом ТЦК”.

Україна в понеділок, 24 листопада, опиниться під впливом чергових атмосферних фронтів, які сформують переважно хмарну погоду з окремими проясненнями. За прогнозом Укргідрометцентру, більшість регіонів відчують наслідки зміни повітряних мас: очікуються дощі, мокрий сніг та зниження температури, а на окремих ділянках автошляхів можлива ожеледиця, що створюватиме небезпеку для водіїв і пішоходів.

У західних областях найбільш інтенсивні опади прогнозуються вночі. Місцями випадатиме слабкий сніг, а в гірських районах Карпат синоптики попереджають про помірні снігопади, що можуть ускладнити умови руху на перевалах. У денні години на заході опадів не очікується, проте температура залишиться низькою: уночі від +1 до +6 градусів, удень — близько 0°, із відчутним холодом через вологе повітря.

На решті території країни вночі очікуються дощі, а в північних і центральних областях — дощ із мокрим снігом. У Чернігівській та Сумській областях можливі місцями значні опади. Вдень атмосферна ситуація дещо стабілізується: у більшості північних і центральних регіонах без опадів.

Удень температура коливатиметься в межах +3…+8°, хоча на Вінниччині та в північних областях буде холодніше — від 0 до +5°. На півдні та південному сході очікується м’якіша погода: вночі не менше +5°, удень — від +10 до +15°.

Вітер переважно західний, 7–12 м/с. У Карпатах можливі пориви до 15–20 м/с.

У Києві та області також прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Уночі можливий мокрий сніг із дощем, вдень — без опадів. Температура вночі опуститься до 0°, удень підніметься до +5°.