Вівторок, 1 Вересня, 2026

У Києві пропонують законодавчу заборону російської мови

Важливі новини

Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

Двох прокурорів підозрюють у фіктивній інвалідності та привласненні понад 1,5 млн грн

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посад двох працівників прокуратури, які оформили собі фіктивну інвалідність для отримання пенсійних виплат. Йдеться про прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Сергія Наконечного та прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця. У 2020 році обидва домоглися встановлення II групи інвалідності, що дозволило їм отримати статус пенсіонерів та оформити […]

На Банковій назріває нова апаратна війна

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Значущою перевагою Михайла Федорова є його прямий доступ до президента. За словами джерела, він залишився чи не єдиним високопосадовцем, який може напряму спілкуватися із Зеленським, не узгоджуючи своїх пропозицій із Єрмаком.

Ця ситуація значно послаблює позиції голови Офісу Президента, який раніше фактично контролював усі ключові рішення через узгодження дій із президентом.

Конфлікт загострився на тлі того, що глава Головного управління розвідки Кирило Буданов фактично втратив прямий канал комунікації із Зеленським після спроби його відставки. Це створило вакуум у системі прийняття рішень, який, як здається, Федоров намагається заповнити.

Згідно з інформацією джерела, віцепрем’єр відіграє ключову роль у розробці ініціатив із реформування оборонного сектора, зокрема пропозицій щодо впровадження нових цифрових систем у ЗСУ.

Прозорість кадрових призначень у Бюро економічної безпеки: факти та розслідування

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Російські хакери активізували кібератаки: Україна зазнала понад 4300 атак у 2024 році

У 2024 році Україна зазнала понад 4300 кібератак, що стало черговим етапом посилення кібервійни, яку активно веде Росія. За даними Держспецзв’язку, кількість кібератак зросла на 70% порівняно з попереднім роком, що свідчить про активізацію зловмисників у кіберпросторі. Головними мішенями хакерів стали критично важлива інфраструктура, зокрема енергетика, урядові установи, органи безпеки та телекомунікації. Метою атак є […]

The post Російські хакери активізували кібератаки: Україна зазнала понад 4300 атак у 2024 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В ефірі телеканалу «Новини.Live» викладачка Київського університету імені Б. Грінченка Катерина Никонюк висловила позицію про необхідність законодавчої заборони російськомовного контенту в Україні на час дії воєнного стану.

За її словами, в медійному просторі спостерігається тривожна тенденція — повернення до російськомовного контенту. Це, на її думку, є тривожним сигналом у період, коли Україна перебуває у стані війни з Росією.

«Коли ти лідер громадської думки, заробляєш на своїй аудиторії, ти маєш зважено ставитися до того, що кажеш. Селебріті починають казати, що їхні щелепи не налаштовані на українську мову, хоча вже життя прожили в Україні», – зазначила Никонюк.

Вона також підкреслила, що чимало українських зірок ще з радянських часів вчили українську в школі, читали класиків та перебували в україномовному середовищі. Тому вона вважає, що посилення мовної дискусії зараз — це спроба розбурхати суспільство в момент, коли країна потребує єдності.

На думку викладачки, рішення про заборону російськомовного контенту має бути тимчасовим і діяти лише на час воєнного стану. Водночас вона наголосила, що це питання слід вирішувати не лише через заборони, а й через системну роботу — зокрема з боку Міністерства культури та мовного омбудсмена.

«Це має відбуватися не у вигляді заборон, а як популяризація української мови», — додала Никонюк.

Нагадаємо, у 2024–2025 роках кілька публічних фігур, включаючи музикантів і блогерів, викликали обурення суспільства через відмову говорити українською навіть у публічному просторі. Це знову актуалізувало мовне питання і призвело до нових дискусій щодо законодавчого регулювання контенту в умовах війни.

Останні новини