У Києві розбили Bentley за $400 тисяч на наступний день після покупки

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.