У Києві школи отримали право самостійно оголошувати карантин

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як пояснили у компанії, таке рішення є тимчасовим і діятиме до завершення реструктуризації боргу, яка планується в найближчі місяці. Водночас НЕК “Укренерго” запевняє партнерів і кредиторів, що компанія продовжує виконувати свої поточні зобов’язання, спрямовані на забезпечення енергетичної стійкості України, включаючи підготовку до зимового періоду та відновлення енергетичної інфраструктури.

Згідно з повідомленням, зупинка платежів пояснюється “технічним дефолтом”, який виник через нормативні обмеження, передбачені спеціальними законами та постановами Кабміну. Цей крок є частиною виконання умов, необхідних для отримання фінансової допомоги від МВФ. Технічний дефолт не означає повний дефолт компанії, а лише тимчасову зупинку платежів, яка має бути скасована після завершення реструктуризації боргу.

Однією з основних причин для зупинки платежів є співпраця з Міжнародним валютним фондом. Україна повинна виконувати умови, що включають заходи щодо фінансової стабільності та реструктуризації державного боргу, в тому числі в енергетичному секторі. Це рішення також є частиною ширшої стратегії уряду, спрямованої на забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни.

Попри тимчасову зупинку платежів, НЕК “Укренерго” запевняє, що рішення не вплине на операційну та фінансову стійкість компанії. Вона продовжує виконувати свої зобов’язання, зокрема в частині підготовки до зимового періоду, забезпечення захисту енергосистеми і посилення її стійкості в умовах воєнного стану. Після завершення реструктуризації боргу компанія має намір відновити регулярні платежі.

Очікується, що процес реструктуризації боргу НЕК “Укренерго” завершиться в найближчі місяці, після чого компанія знову розпочне виконувати свої фінансові зобов’язання перед інвесторами. Це рішення є частиною ширшої політики стабілізації економічного становища України в умовах війни та співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, такими як МВФ.