У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише видання 360ua.news.

Як повідомляють джерела у правоохоронних органах Чернігівської області, Олександр Ломака причетний до схеми незаконного заволодіння частиною коштів на купівлю генеруючого обладнання, у розмірі біля 5 мільйонів гривень. Міська рада під керівництвом Олександра Ломако прийняла рішення про купівлю нового обладнання, але як виявилось, замість нового обладнання було закуплено вживане.

Так, за інформацією джерел в правоохоронних органах, 29.11.2022 року між Чернігівською міською радою та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста укладено Меморандум з метою реконструкції системи постачання палива (вугілля) Чернігівської ТЕЦ за рахунок надання фінансової допомоги у розмірі 25402,67 тис. грн. Червоним Хрестом.

На виконання Меморандуму 09.12.2022 між Чернігівською міською радою, ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» та ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» укладено договір про виконання робіт №375/091222. Предметом договору є «Капітальний ремонт (відновлення) будівельних конструкцій та технологічного обладнання головного корпусу котлотурбінного цеху, пошкодженого в результаті збройної агресії РФ. Сума договору склала 25402,67 тис. грн.

ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» із залученням субпідрядника ТОВ «ПРОМИСЛОВО СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ВІК» при виконанні зазначених ремонтних робіт використовували вживане та пошкоджене обладнання/ запчастини, які зазнали руйнувань внаслідок військової агресії з боку РФ. Також, проведення ремонтних робіт здійснювалось з порушенням будівельних норм та недотримання проектної документації капітального ремонту об’єкту.

В результаті виявлених правопорушень Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження.

Водночас за повідомленнями місцевих ЗМІ, Олександр Ломако купує двокімнатну квартиру в Ніцці за 250 тисяч євро, для переїзду разом з сім’єю, а його дружина активно цікавиться вивченням мови та ресторанною справою у Франції.

“Тепер стало зрозуміло, чому чета Ломако так полюбляє мандрувати в Париж за бюджетні кошти. Насправді, Париж був не фінальним пунктом призначення) і мав на меті декілька цілей: вивозити потиху гроші та обирати нерухомість. Ну що ж, ми вітаємо випадкового мера з випадковим щастям і таким плідним дерибаном бюджету, що аж на Ніцу наскріб”. – Новини Чернігівщини.

Нагадуємо також, що сім’ї Ломако у Чернігові належить приватна пекарня, яка ймовірно внесена до списку “важливих стратегічних об’єктів”, так як під час блекаутів у ній ніколи не відключають електроенергію.

Як повідомляють ЗМІ, будинок, де мешкає Ломако, а його дружина влаштувала міні-пекарню, до графіків відключення електроенергії так і не потрапив. Як показала практика, “справедливі” відключення обіцяні урядовцями та й самим керівником обленерго, обраних не стосуються.

Як бачимо, повноцінне відновлення роботи Чернігівської ТЕЦ, постраждалої від атак російських ракет та дронів, Олександра Ломако цікавить мало. На роботі його міні-пекарні блекаути ніяк не відображаються, так як електроенергія там ніколи не відключається, а сам Ломако з сім’єю готується до безхмарного життя у французькій Ніцці.

Будівництво реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у селищі Клевань Рівненської області дедалі більше викликає запитання щодо ефективності та доброчесності використання бюджетних коштів. Проєкт, який мав стати прикладом відновлення та підтримки людей, що постраждали від війни, нині асоціюється з ризиками фінансових зловживань. Йдеться про об’єкт комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», розташований на вулиці Деражненській, 39.

Фінансування здійснюється в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає суворі вимоги до прозорості та цільового використання коштів. Однак темпи «освоєння» фінансів і заявлена вартість робіт викликають занепокоєння у громадськості та експертів. За їхніми оцінками, маржинальність окремих позицій у кошторисі виглядає непропорційною ринковим цінам, а загальна сума контракту зростає швидше, ніж фактичний прогрес на будівельному майданчику.

Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.