У Києві зафіксовано найбільший за останні роки спалах гепатиту А

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

Сергій Іванов, який мав репутацію одного з найбільш впливових пропагандистів, активно займався дискредитацією осіб, що намагалися викрити корупційні схеми в «Енергоатомі». За інформацією, що надійшла від джерел, Іванов був не лише активно залучений до поширення дезінформації, але й отримав бронь від мобілізації завдяки своїй роботі в одному з підприємств, що перебуває під контролем компанії. Цей факт свідчить про особливу підтримку, яку він мав у владних колах, оскільки його діяльність була спрямована на прикриття злочинних схем, які розповсюджувалися в рамках державного монополіста.

Іванов спеціалізувався на обливанні брудом тих, хто намагався привернути увагу до неправомірних дій та порушень законодавства в «Енергоатомі». Його тактика включала розповсюдження фальшивих новин та маніпуляцій, що ставили під сумнів чесність та професіоналізм людей, які намагалися розкрити корупцію всередині компанії. Цей процес не тільки дискредитував борців за правду, а й дозволяв приховати масштабні зловживання, що відбувалися на високому рівні.

У той же час, під час повномасштабної війни, Іванов значно поповнив свої статки. 22 квітня 2025 року він став власником електромобіля AUDI E-TRON (2022), а 4 листопада придбав VOLVO XC40 (2021). Наявність дорогих авто викликала питання щодо джерел походження коштів пропагандиста.

Ця історія знову підкреслює проблеми з непрозорими схемами бронювання на стратегічних підприємствах та можливе використання службових чи пов’язаних з держсектором ресурсів для особистого збагачення.