Вівторок, 15 Липня, 2025

У Києві затримали копа, який злив адресу ексзаступника МОЗ замовникам вбивства

Важливі новини

Росія переходить на цілодобові нальоти “шахедами”

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Коваленко підкреслив, що щоденні нальоти “шахедів” також слугують засобом постійного психологічного тиску на цивільне населення, що, на думку окупантів, має на меті зламати мотивацію українців до спротиву.

“Втім, нові способи збиття “шахедів” на підході. Все буде ок”, — зазначив Коваленко, заспокоюючи громадськість.

Нещодавні атаки Росії

Останнім часом Росія активно проводить атаки на території України за допомогою дронів “шахед”. Зокрема, у суботу окупаційні війська знову завдали удару по Києву, внаслідок чого були зафіксовані падіння уламків у кількох районах та виникли пожежі.

Крім того, нещодавно повідомлялося, що Росія почала застосовувати дрони “шахед” із термобаричними боєголовками. Експерт з авіації та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко зазначив, що окупанти постійно змінюють маршрути своїх атак, намагаючись завдати удару по великим українським містам з різних напрямків.

Порошенко скерував скаргу до ЄС на українську владу: новий політичний скандал в Україні

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

З 1 березня в Україні набирають чинності нові вимоги для бронювання військовозобов’язаних

З 1 березня в Україні набувають чинності нові правила щодо бронювання військовозобов’язаних працівників для підприємств, що визнані критично важливими для функціонування економіки та держави. Згідно з новим указом Президента, для отримання статусу “критично важливого підприємства” компанія повинна відповідати щонайменше трьом з восьми визначених критеріїв. Ключові критерії для отримання статусу: Фінансова спроможність: Сума сплачених податків і […]

The post З 1 березня в Україні набирають чинності нові вимоги для бронювання військовозобов’язаних first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Прокурор ОГП втрапив у скандал через тиск на журналістку

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

Підприємства та організації повторно перевірять на відповідність критеріям критичності для бронювання працівників

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Цей процес має на меті забезпечення того, що лише ті підприємства, які дійсно є критично важливими для країни, підтримують відповідні преференції під час робочого часу.

Відповідну постанову ухвалив Кабмін, передає Судово-юридична газета.

За підсумками перевірки право на бронь може бути скасовано.

Грантових організацій, які можуть бронювати до 100% співробітників, це не стосуватиметься.

Нагадаємо, що аудит вирішили провести за особистим розпорядженням президента через зловживання підприємствами.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику правоохоронного органу та його цивільному спільнику, які незаконно продали інформацію з обмеженим доступом. Отримані з баз МВС дані були використані для підготовки замовного вбивства ексзаступника міністра охорони здоров’я.

Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на пресслужбу ДБР, йдеться про випадок, що стався у жовтні 2024 року. Тоді в одній зі столичних лікарень померла жінка, яка надійшла з тяжкими травмами після ДТП. У день її смерті чергував анестезіолог — лікар, який на той момент обіймав посаду першого заступника міністра охорони здоров’я.

Незважаючи на тяжкий стан постраждалої, її близькі переконалися, що в трагедії винен саме лікар, і вирішили помститися — аж до фізичної розправи. Для реалізації злочинного задуму вони почали збирати персональні дані про медика.

Правоохоронці встановили, що місце проживання лікаря та його родини зловмисникам повідомив киянин, який, своєю чергою, отримав цю інформацію від знайомого працівника правоохоронного органу. Саме поліцейський мав доступ до закритих інформаційних систем, з яких і були вилучені відомості.

Завдяки своєчасним діям слідчих підготовка вбивства була зупинена ще до її реалізації. Однак факт несанкціонованого використання службових баз став предметом окремого розслідування.

Обом фігурантам — правоохоронцю та цивільному — повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 361-2 Кримінального кодексу України (незаконний збут інформації з обмеженим доступом). Санкція статті передбачає до 2 років позбавлення волі.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу підозрюваним.

Останні новини