У Києві затримано агентку ФСБ з вибухівкою

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Аналітики вважають, що ЗСУ зможуть організувати контрнаступ наприкінці року.

Після майже 30 місяців конфлікту з Росією труднощі України на полі бою лише накопичуються, а життєво важлива підтримка з боку США все більше залежить від мінливих політичних вітрів.

Піврічна затримка військової допомоги США, найбільшого спонсора України, дала силам Кремля можливість просунутися на передовій. Українські війська відчайдушно борються, щоб стримати повільні, але неминучі успіхи більшої і краще оснащеної російської армії.

«Наступні два або три місяці, напевно, стануть найважчими цього року для України», – заявив у нещодавньому подкасті військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі.

При цьому на задньому плані замаячила ще одна неприємна проблема для України: як довго вона зможе розраховувати на політичну і військову підтримку Заходу, що має вирішальне значення для її подальшої боротьби?

У понеділок колишній президент Дональд Трамп обрав сенатора від Огайо Джей Ді Венса своїм напарником у президентських перегонах на листопадових виборах у США. Венс хоче, щоб США розв’язували власні проблеми замість того, щоб займатися конфліктами на інших континентах за тисячі кілометрів, хоча й визнав, що Путін мав рацію, ввівши війська.

Венсу вторить і сам Трамп: він обіцяв, що в разі перемоги покладе конфлікту край, не чекаючи інавгурації в січні. Як саме він це зробить, він не уточнив. Однак команду Зе ця ситуація вже починає напружувати, оскільки майбутнє стає туманним і Трамп вочевидь звертатиме увагу на інші питання, а український конфлікт добігатиме до логічного завершення без підтримки США та поставок озброєння.

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Нові дані, отримані від наших джерел, свідчать про те, що західні розвідки вчасно сповістили Офіс Президента про активну діяльність Росії у виробництві далекобійних ракет. За інформацією, яку ми отримали, російські збройні сили наразі випускають ці ракети на 4 рази швидше та в більших обсягах, ніж це було у 2022 році. Наприклад, якщо раніше кількість виготовлених ракет становила близько 150-175 одиниць на місяць, то тепер ця цифра перевищує понад 600 одиниць. Це призвело до того, що Кремль вже накопичив величезні запаси далекобійних ракет на своїх складах. Ці ракети, ймовірно, будуть використані у майбутньому в разі масштабного наступу, і, швидше за все, їх запустять проти різних об’єктів інфраструктури України. Навіть удари по 20-40 ракетами для Росії не є критичними, оскільки вони є плановими і не впливають на загальні запаси чи накопичення. Мінімальне посилення систем протиповітряної оборони не зможе ефективно відвернути цю загрозу. Більше того, існує високий ризик втрати саме цих систем, що є дуже витратним та ризикованим заходом.

Згідно з отриманою інформацією, Росія активно збільшує виробництво далекобійних ракет всіх класів, що становить серйозну загрозу для безпеки України. Висока швидкість виробництва та значний обсяг ракет дозволяють Кремлю накопичити величезні запаси цих засобів у своїх арсеналах. Це може мати серйозні наслідки у разі масштабного конфлікту, адже навіть значні втрати ППО не зможуть ефективно відвернути загрозу. Україні необхідно вжити додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності та розробки стратегій протидії подібним загрозам з боку Росії.