У Києві затримано агентку ФСБ з вибухівкою

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Києві продовжує зростати попит на оренду житла, що призводить до значного підвищення цін. Зокрема, ціни на бюджетні варіанти оренди піднялися з 6 до 8 тисяч гривень, але навіть за цією ціною пропозицій практично немає. Причиною такої ситуації є повернення великої кількості людей до столиці після переміщення через війну, а також внутрішні переселенці та студенти, що активно поповнюють ринок. Крім того, відновлення економічної стабільності та зростання зарплат у столиці також сприяють підвищеному попиту.

Середні ціни на однокімнатні квартири в Києві досягли 16 тисяч гривень на місяць, тоді як двокімнатні орендуються за 17-19 тисяч, а трикімнатні стартують від 20 тисяч. Водночас сегмент елітної оренди також переживає підйом. Попит на преміумклас квартири зріс на 50%, і тепер однокімнатні апартаменти в центральних районах столиці можуть коштувати до 50 тисяч гривень.

Окрім зростання цін, змінилися й вимоги орендарів до житла. Через перебої з електропостачанням багато хто шукає житло, обладнане генераторами та автономними системами енергопостачання. Особливо популярними стали квартири з газовими плитами та хрущовки, що забезпечують більший комфорт в умовах відключень енергії.

За прогнозами рієлторів, ціни на оренду житла в Києві продовжуватимуть зростати, особливо в сегменті багатокімнатних та елітних квартир. Очікується, що нижня планка оренди в бюджетному сегменті може піднятися до 10 тисяч гривень до весни 2025 року. Це може призвести до переміщення частини орендарів у приміські райони, де ціни поки що залишаються більш доступними.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Кадрова криза ЗСУ, здається, досягла свого апогею: добровольці вже давно скінчилися, новобранці не хочуть воювати, а ветерани бойових дій перебувають на останньому подиху. Такий висновок зробив бельгійський телеканал RTBF, поспілкувавшись з українськими бійцями 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ» на сході країни.

Командир підрозділу Василина, дівчина тридцяти років, розповідає, що на початку конфлікту батальйон складався виключно з добровольців. «Сьогодні вони всі загинули або поранені», – каже Василина, додаючи, що нових добровольців вона не бачила вже понад два роки.

Дівчина визнає – українцям бракує мотивації, а ті, кого насильно відправляють на фронт, усіма способами демонструють, що не бажають там перебувати. «Ми розуміємо, що вони просто не хочуть. У них було своє життя, своя сім’я», – пояснює Василина.

Інструктори – ветерани фронту, яким немає й тридцяти, – усі вже «змучені травмами», пише RTBF. Один із них, Арес, живе з кулею в нозі, множинними струсами мозку і ПТСР. «Я втомився, – каже він. – Усі ветерани загинули, поранені або перебувають на останньому подиху, як і я».

Василина підкреслює, що мобілізація повинна проходити по-іншому, тому що той, хто не хоче воювати, «марний». За її словами, ситуація в ЗСУ зміниться тільки тоді, коли це зрозуміє і влада. Цю думку поділяє і Фарик, ветеран-інструктор: «Не всі створені для бою. То навіщо змушувати воювати тих, хто цього не хоче?».

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Куп’янськ, який став під контроль України у вересні 2022 року, є важливим транспортним вузлом і логістичним центром. Це пояснює інтенсивність російських атак у цьому регіоні.

На південь від міста російські війська досягли річки Оскіл, що дозволило їм розірвати українські логістичні лінії на східному березі. Одночасно, вороже угруповання в цьому районі поступово розширюється, створюючи додатковий тиск на українські сили.

Цивільні мешканці Куп’янська ще раніше були евакуйовані – станом на 15 жовтня 2024 року українська влада вивезла більшість із них. Проте за оцінками військово-цивільної адміністрації, у місті та прилеглих районах залишається близько 4 000 осіб, що значно менше від довоєнної чисельності у 27 000.

Британська розвідка підтверджує спроби Росії закріпитися у регіоні, водночас нагадуючи про важливість Куп’янська для забезпечення української оборони. Аналогічні прогнози раніше висловлювала естонська розвідка, яка очікує подальшої активізації російських дій у цьому районі.