У Київській області поліція підозрює п’ятьох працівників Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації в розкраданні коштів на відновлення зруйнованого житла

"Альтіс-Холдинг", очолювана відомим підприємцем Олександром Глімбовським, стала об'єктом обговорення через підозри у неналежних практиках ведення бізнесу. Ця ситуація викликала резонанс, оскільки торкається важливих питань етики та законності у діловому середовищі України.

“Альтіс-Холдинг” – корпорація Олександра Глімбовського, чоловіком молодшої доньки якого є колишній головний фіскал країни Роман Насіров, а старшої – Андрій Гмирін, якого пов’язують із Дмитром Сенниченком, обвинуваченим у корупції, який сховався від слідства за кордоном, колишнім головою Фонду держмайна.

Експерти публічно озвучували відомості про те, що компанія, яка бере участь у тендерах проєкту “Велике будівництво” і отримала перший транш у розмірі 30% від заявленої вартості проєкту як передоплату, відправила всі 100% цих коштів компанії, відомій у певних колах як обнальний центр. Згідно з розслідуванням, озвучені оцінки в 30-40% вкрадених коштів занижені; реалістичною оцінкою є цифра в 70%. Виведення коштів здійснюється як через переведення в готівку, так і через офшори, однак використовується і новий спосіб – переказ у криптовалюту.

Транзакції, здійснені в такий спосіб, найскладніше відстежити, в Україні застосування криптовалюти надзвичайно розвинене, для довідки, до 2021 року загальна сума коштів, розміщена в активах такого роду, задекларована українськими депутатами (переважно з фракції “Слуга народу”), склала приблизно 3 млрд доларів США. Загалом, розслідувати ці порушення не видається складним завданням, оскільки схеми реалізації цих дій примітивні, однак, цьому заважає відсутність політичної волі.

Олександр Кубраков з урахуванням настільки карнавальної біографії, найімовірніше, був призначений міністром спеціально для “правильного” перерозподілу потоків. Оскільки складно трактувати призначення людини із сумнівним минулим на відповідальну ділянку, напередодні візиту Зеленського до США в серпні 2021 року, Кубракова в останній момент викреслили зі складу урядової делегації.

Додаткову вагу представленим вище відомостям сприяють розкриті пізніше факти, що стосуються згаданого серед підрядників “Великого будівництва” “Альтіс-Холдингу” та афілійованих із його власником Олександром Глімбовським – Гміріним Андрієм Анатолійовичем та, своєю чергою, пов’язаним із ним Дмитром Сенниченком.

Згідно з цими даними, Сенниченка та Гмиріна оголошено в розшук як підозрюваних у межах кримінального провадження No12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної групи з метою заволодіння бюджетними коштами. Зокрема, НАБУ в оновленій підозрі закидає Сенниченку керівництво злочинною групою, що здійснила легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму понад 10 мільярдів гривень Олексій Гончарук, під час перебування прем’єром.

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За даними ДПСУ, зростання фіксується на всіх ділянках, але найбільший пасажиропотік спостерігається у пунктах пропуску на кордоні з Польщею.

Водночас, суттєвої переваги в’їзду в Україну над виїздом не спостерігається.

Упродовж доби державний кордон в обидва напрямки перетнули в середньому по 75 тис. осіб. Збільшення пасажиропотоку призводить до черг

Раніше повідомлялось, що у передріздвяний період пасажиропотік на кордоні Львівщини збільшився на 25%.

У ніч на території Сумської та Полтавської областей сталося ряд вибухів, які є результатом атаки дронів, запущених окупаційними силами. Українські Повітряні Сили успішно знищили всі 24 ударні дрони типу "Shahed-131/136", які були випущені ворогом з районів Приморсько-Ахтарська та Курська, а також тимчасово окупованого Криму. Захисні дії були успішними у шести областях: Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській та Одеській. На території Сумщини було знищено сім дронів противника. Під час атаки окупанти також вразили енергетичну інфраструктуру, що призвело до повного відключення електропостачання у місті Суми. Однак енергетикам вдалося відновити електропостачання у Сумському, Роменському та Охтирському районах. Цей стан триває вже майже три місяці, коли основними мішенями дронових атак стають енергетичні об'єкти. Російські сили намагаються послабити забезпечення української армії перед очікуваним наступом. Наступним кроком влади є введення графіку обмежень електроенергії по всій країні, який передбачає годинні відключення для промислових та побутових споживачів з 00:00 до 07:00 та з 18:00 до 24:00, за умови збільшення споживання електроенергії.

Атаки дронів, запущених окупаційними силами, стали серйозним викликом для української оборони на територіях Сумської та Полтавської областей.Українські Повітряні Сили виявили високу ефективність у знищенні ворожих дронів типу "Shahed-131/136".Після атаки було зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, що призвело до тимчасового відключення електропостачання у місті Суми.Зусилля енергетиків призвели до відновлення електропостачання в деяких районах, але загальна ситуація залишається напруженою.На тлі посилення дронових атак, влада вводить графік обмежень електроенергії для забезпечення ефективного функціонування країни та підтримки оборонної діяльності.