У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, будучи на передовій у боротьбі за безпеку своєї країни, висловлює тверду необхідність додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу. Це вимагає не просто його просу, а настійної вимоги. У своєму останньому інтерв'ю The Washington Post, він зауважив, що досягти мети тихою дипломатією вже не можливо. Patriot, яка є американською розробкою, вже вартує більше 1 мільярда доларів за батарею, та стала вкрай важливою для України після російської агресії, яка спалахнула два роки тому. Хоча Київ отримав певну кількість батарей Patriot минулого літа, цього недостатньо для повного захисту країни від можливих повітряних атак Росії. У своєму зусиллі переконати Захід про необхідність посилення захисту, Кулеба відчуває, що він ускладнено веде дипломатичні переговори, сказавши: "Я відчуваю, що б'юся об стіну власною головою, хоча я дипломат, а це означає, що мушу розбирати стіну по цеглинці. Але оскільки така дипломатія не працює, мені хочеться вдаритися об стіну. Я просто не розумію, чому цього не відбувається". Нова тактика Кулеби зумовлена нещодавніми подіями, коли жителі Києва, навіть у найбільш захищеному місті країни, були налякані вибухами всього за хвилину після початку сигналу повітряної тривоги, який попереджав про можливу атаку. Тепер він виступає за негайні заходи, розуміючи, що загроза не тільки існує, але й стає все більш прямою, особливо для тих, хто живе поза столицею. "Проблема в тому, що люди просто звикли до того, що війна йде десь там", — зауважив Кулеба. "Відчуття того, що потрібні надзвичайні рішення на регулярній основі, щоб завершити цю війну перемогою України, зникло".

З вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив настійну потребу у додаткових батареях системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу для забезпечення безпеки країни в умовах зростаючої загрози з боку Росії. По-друге, навіть у найбільш захищених містах України, таких як Київ, населення відчуває реальну загрозу агресії та потребує негайних заходів для забезпечення безпеки. Нарешті, стаття підкреслює важливість постійного підтримання та посилення оборонної готовності України та необхідність у наданні підтримки союзниками з боку Заходу.

Колишнього прокурора Києва, а нині голову Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера окремі джерела та заявники пов’язують із діяльністю організованих структур, про що періодично з’являються повідомлення в публічному просторі. Ці твердження поширюються у формі заяв, звернень та неофіційних коментарів, водночас не мають на цей момент підтвердження у вигляді судових рішень або вироків.

За інформацією, яка циркулює серед окремих активістів та авторів звернень до правоохоронних органів, мова йде про можливі контакти або непрямі зв’язки, що нібито мали місце у попередні роки його професійної діяльності. При цьому самі заяви часто ґрунтуються на суб’єктивних оцінках, свідченнях третіх осіб або припущеннях, які потребують перевірки в установленому законом порядку.

У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.