У Львові сім’я отруїлася чадним газом, дитина госпіталізована

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

Народний депутат Ярослав Железняк, відомий своїми критичними заявами щодо російського впливу в Україні, опинився у центрі нового інформаційного резонансу через власність, оформлену на його близьких. Йдеться про елітну квартиру в самому серці Києва, вартість якої перевищує 11,7 мільйона гривень. Цікаво, що формально житло належить не депутату, а його тестю Володимиру Ковалю, який тривалий час займався бізнесом у сфері нерухомості.

Подібна ситуація викликала чимало питань серед громадськості та експертів з питань прозорості політиків. Зокрема, обговорюється можливе використання родинних зв’язків для приховування справжнього власника елітного майна та уникнення декларування значних статків. Скандал також підкреслює дисонанс між публічними заявами депутата про боротьбу з впливом Росії та його приватними фінансовими інтересами.

За даними розслідувань, тесть депутата Володимир Коваль протягом багатьох років працював на агропромисловий холдинг «Юг Руси» російського бізнесмена Сергія Кислова. Зокрема, у 2013 році Коваль очолив компанію «Трейдфілд Україна» (раніше — «Полігрейн Агро»), бенефіціаром якої було московське підприємство «Маслоекстракционный завод Юг Руси». Пізніше він керував «Херсонським КХП», що належав кіпрській WJ Ventures Ltd — структурі, пов’язаній із ростовською компанією «Юг Агролізинг».

У 2016 році обидві компанії формально перейшли під контроль нідерландської World Wide Industrial Invest B.V., яка, за даними журналістів, прикривала російські активи в Україні. Сам холдинг «Юг Руси» — це багатомільярдна імперія, створена у Ростові-на-Дону ще в 1992 році, з десятками заводів по всій Росії.

Таким чином, квартира, у якій мешкає нардеп, може бути придбана на кошти, пов’язані з російським бізнесом. Попри це, НАЗК досі не провело повну перевірку декларації Ярослава Железняка за 2023 рік.

Поки сам депутат публічно звинувачує інших у «зв’язках із РФ», його власна сім’я, за матеріалами журналістів, має прямі ділові зв’язки з компаніями, які обслуговували інтереси російських олігархів.

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об'єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар'єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об'єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.