У Львові запустили бетонний завод Медведчука, попри арешт

17 вересня на порталі Prozorro було опубліковано інформацію про нову закупівлю, що стосується постачання антидронових сіток. Зокрема, було оголошено тендер на придбання 317 240 м² сіток на загальну суму 6,3 мільйона гривень. Цей тендер став частиною зусиль з посилення безпеки в регіоні, зокрема, для захисту від потенційних атак за допомогою безпілотних літальних апаратів, які використовуються в сучасних військових конфліктах.

Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.

Після завершення 60-денного періоду, відведеного для уточнення облікових даних, українцям, які підлягають мобілізації, повістки можуть бути надіслані рекомендованим листом. При цьому важливо зазначити, що підпис на отриманні такого листа не є обов’язковим для мобілізованого. Це означає, що навіть без вашого підпису ви вважаєтесь ознайомленими з повісткою і маєте зобов’язання з’явитися до військкомату у вказаний час. Такий підхід забезпечує недискримінаційне повідомлення громадян про їхні обов’язки щодо мобілізації та дозволяє уникнути можливих проблем з доставкою листа до адресата.

Про це повідомив речник Полтавського ОТЦК та СП Роман Істомін. Він зазначив, що чоловіки, які підлягають мобілізації, повинні до 16 липня 2024 року оновити свої дані у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП). Якщо цього не зробити, їм можуть надіслати повістку про мобілізацію поштою, яка буде вважатися врученою.

«Якщо протягом 60 днів громадянин не уточнить свою адресу проживання, повістка може бути направлена поштою на адресу зареєстрованого місця проживання», – пояснив він.

Речник ТЦК зауважив, що підпис військовозобов’язаного не вимагається. Під час загальної мобілізації підтвердженням оповіщення про виклик до військкомату в разі надсилання повістки поштою буде:

«День явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення», — сказав Роман Істомін.

Наразі під час загальної мобілізації повістки поштою не надсилаються. Проте після завершення 60 днів, виділених на оновлення даних, повістки можуть бути відправлені рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. У разі не уточнення адреси проживання, документ надсилатимуть на адресу зареєстрованого місця проживання.

З 18 липня повістки чоловікам почнуть розсилати звичайною поштою, згідно з постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року. Згідно з документом, повістка буде вважатися врученою навіть у випадку відмови від її отримання або відсутності адресата за місцем проживання. Це означає, що для мобілізації чоловіків буде достатньо “заочного” оповіщення, без обов’язкового підпису з їхнього боку.

Відповідно до постанови Кабміну №560, повістки мають право вручати:

Український законодавчий орган припинив практику призначення статусу "обмежено придатний до військової служби". Згідно з законом про гарантування прав військовослужбовців на соціальний захист, особам, яким було призначено цей статус, необхідно буде пройти знову медичний огляд, під час якого їх визначать як придатних або непридатних для військової служби. Зміни щодо цієї категорії громадян будуть оголошені відповідними органами влади.

Особи зі статусом “обмежено придатний до військової служби” зобов’язані пройти повторний медичний огляд, щоб отримати нову категорію. Цей процес розпочався з 18 травня після введення в дію нового закону про мобілізацію і триватиме до 4 лютого 2025 року. Також необхідно оновити свої дані у Територіальних військових комісаріатах.

Закон про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що після медичного огляду колишні обмежено придатні можуть отримати один із кількох статусів, залежно від встановленого діагнозу, включаючи непридатність до військової служби, тимчасову непридатність або придатність до служби за певними напрямами.

Зміни в системі ВЛК набрали чинності з 4 травня, коли Міністерство оборони увів зміни до наказу №402 щодо роботи військово-лікарських комісій. Ці зміни майже повністю скасували індивідуальну оцінку придатності.

Паралельно з цим, у Верховній Раді 26 березня зареєстрували дві постанови про скасування закону №10313, який передбачав обов’язковий повторний медичний огляд для чоловіків, визнаних обмежено придатними до військової служби.

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.