У Львові запустили бетонний завод Медведчука, попри арешт

Хоча більшість громадян України продовжує дотримуватися принципової позиції щодо територіальної цілісності країни, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання ситуації.

Але ці опитування і недавні висловлювання лідерів країни свідчать про відчутний зсув у розмові про мирні переговори – від «ні-ні-ніколи» до «можливого компромісу в якийсь момент».

У середині липня опитування українського незалежного ЗМІ ZN. UA показало, що близько 44% громадян України виступають за початок офіційних переговорів із Росією. 23 липня Київський міжнародний інститут соціології опублікував результати опитування, згідно з якими майже третина українців погодилися б поступитися Росії частиною території, щоб припинити конфлікт. Це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше.

28-річна Надя Іващенко з Кіровоградської області каже, що не може описати гарне мирне врегулювання. Але її чоловік служить в армії з лютого 2022 року, і в пари є п’ятирічний син, який не бачив батька вже кілька років. «Стільки людей загинуло, і за що?… Але я хочу, щоб усе закінчилося, хоч якось, тому що в мене є син, і я не хочу, щоб він ріс у такий воєнний час, як зараз», – каже вона.

Росія досі не давала згоди на участь у другому мирному саміті, але останніми тижнями Кремль також дав зрозуміти, що може почати переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Проте багато західних чиновників і аналітиків сумніваються, що Путін готовий вести переговори про що-небудь, крім мирної угоди на своїх умовах.

Один із ключових радників Зеленського минулого тижня заявив, що укладати угоду з Путіним зараз – все одно що підписувати «угоду з дияволом». І хоча опитування Київського інституту показало триразове збільшення кількості людей, готових віддати землю заради миру, 55% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок.

На півдні, в одному з регіонів, які найбільше постраждали від конфлікту, зміна ставлення до того, що відбувається, за останній рік була разючою, показало опитування Київського інституту. Більше половини респондентів заявили, що вони або підтримують поступку деяких територій, або не визначилися. Тільки 46% висловилися проти будь-яких поступок. Рік тому 86% жителів цього регіону, що охоплює Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон та Одесу, заявляли, що вони проти передачі Росії будь-яких територій.

Микола, 33-річний мешканець Одеси, який не захотів називати своє прізвище, оскільки ухиляється від призову в армію, сказав, що міг би розглянути можливість поступки Кримським півостровом, який уже перебуває під контролем Росії, або районом біля Луганська як частину угоди. Але він додав: «Як людина, яка сидить удома і не б’ється на полі бою, я не вважаю, що в мене є моральне право говорити, який вигляд має мати ця угода».

Заморожування лінії бойових дій призведе до того, що регіони, де проживають родичі багатьох українців, залишаться під контролем Росії на невизначений термін. А території, звільнені Україною, зруйновані російськими ударами і мають похмурий вигляд.

У дослідженні Київського соціологічного інституту не було визначено, наскільки великими мають бути поступки, чи повинна територія бути віддана офіційно або перейти під тимчасовий контроль Росії.

«Головна причина – це нездійснені очікування минулого року, тому що багато людей мали великі надії», – сказав виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. Він додав, що багато українців побачили, як ці надії впали, особливо через затримку американської військової допомоги.

6 жовтня 2023 року, на території Львівщини, співробітники митниці зупинили спробу незаконного ввезення старовинної ікони, яка не була задекларована при перетині кордону. Інцидент стався в пункті пропуску «Шегині-Медика», де під час перевірки мікроавтобуса Volkswagen Crafter, що належав водієві, який повертався з Польщі, митники виявили цінний релігійний артефакт серед його особистих речей.

Ікона виявилася справжнім витвором мистецтва, створеним швейцарським художником Андреасом Аспером на початку XVII століття. Це зображення «Євангельської сцени» представляє собою не тільки художню, але й історико-культурну цінність. Вилучена річ була направлена на експертизу, яка підтвердила її музейну значущість.

Фахівці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького підтвердили автентичність роботи. На звороті картини та в нижньому правому куті зберігся авторський підпис, що свідчить про приналежність ікони Андреасу Асперу. Експерти оцінили її орієнтовну вартість у 25 тисяч доларів, що перевищує мільйон гривень.

Митники склали протокол за ч.3 ст.471 Митного кодексу України, що передбачає штраф у розмірі 5100 грн за недекларування товарів, які переміщуються через кордон. Крім того, передбачена можливість конфіскації ікони.

Цей випадок підкреслює важливість суворого контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон та захисту української культурної спадщини. Правоохоронні органи наголошують, що спроби незаконного ввезення або вивезення старовинних предметів суворо караються законом.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам заявив, що його звіт, обсягом понад 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її храми та священиків, став результатом кропіткої роботи та аналізу. У своєму відеозверненні він наголосив на необхідності утримання влади України від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект є лише проявом мови ненависті. Напади на вірян під час війни, їх вигнання з церков, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти населення, націлювати братів проти братів", — відзначив Амстердам.

Він також заявив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом, а її позиція стосовно "русского мира" є чіткою. "Ми будуємо божий мир, а не російський. УПЦ повністю асоціює себе з державою Україна та закликає до її захисту", — зазначив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія.

Сьогодні Амстердам також звернувся до Сполучених Штатів Америки з закликом підтримати Україну. "Підтримка України — це критично важливо для Америки, а не лише для України. Як можна покластися на слово країні, яка підводить своїх союзників на кожному кроці? Хто повірить США після Кабула і тепер Києва?", — зауважив він у своєму повідомленні в соцмережі.

У висновках до цієї статті можна відзначити декілька ключових моментів. По-перше, важливість звіту, складеного адвокатом Робертом Амстердамом, який містить понад 250 сторінок доказів нападів на Українську православну церкву (УПЦ), її храми та священиків. Цей звіт є результатом ретельного аналізу та є нагадуванням про неприпустимість будь-яких форм насильства та переслідувань за релігійними переконаннями.

По-друге, висновок стосовно законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ. Адвокат закликає уряд України відмовитися від розгляду цього законопроекту, наголошуючи на тому, що він є проявом мови ненависті та може призвести до подальшого розділення суспільства.

Крім того, важливим є підкреслення того, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Це підкреслюється позицією церкви щодо будування божого миру та її повною асоціацією з державою Україна.

Завершальним моментом є заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки, оскільки це є критично важливо не лише для України, а й для міжнародної безпеки та стабільності. Амстердам зауважує, що підтримка союзників має бути послідовною, щоб зберегти довіру та підтримку у світовому співтоваристві.

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.