У Львові затримали переправника, який за 20 тисяч доларів пропонував військовозобов’язаним втекти за кордо

Місцеві адміністрації активно звітують про майже повну готовність до опалювального сезону, однак реальність виявляється набагато складнішою. Частина мешканців Києва ризикує залишитися без тепла через низку юридичних, технічних і наслідкових обставин, що виникли в результаті воєнних дій та недоліків інфраструктури. Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, вказує на кілька основних чинників, що можуть спричинити проблеми з підключенням до централізованого опалення.

Одним із головних ризиків є колективні договори на теплопостачання. В будинках, де теплопостачання здійснюється через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, можуть виникнути складнощі при підключенні до теплових мереж. Такий тип договору часто передбачає, що всі мешканці багатоквартирного будинку повинні погодитися на умови обслуговування, а це може стати серйозною перешкодою для отримання послуг через технічні або юридичні труднощі.

Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям: • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;• стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;• вчасно проходити повірку лічильників;• у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України. Ця ініціатива буде реалізована в разі ухвалення Кабінетом Міністрів постанови, яка стосується обліку транспортних засобів у ТЦК. Згідно з проєктом цієї постанови, легкові автомобілі також можуть бути включені до військового обліку. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законодавством передбачено, що юридичні особи зобов’язані обліковувати у ТЦК транспортні засоби, які можуть бути використані для потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Новий Закон про мобілізацію, що набирає чинності з 18 травня, забороняє вивезення такого транспорту за кордон та його переміщення між регіонами України, за виключенням суміжних областей. Зазначена норма має бути врегульована постановою Кабінету Міністрів. Проте, виявляється, що ця заборона стосується не лише вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки, але й легкових автомобілів, за винятком мотоциклів. Це виникло через недоречність формулювання у тексті постанови. “У проєкті постанови, який я мав змогу побачити, ми бачимо, що поняття транспортного засобу, який “призначений” або “може бути призначений” для доукомплектування, розмивається”, – зауважив Ярослав Железняк. “Ця, здавалося б, невелика різниця може призвести до того, що всі транспортні засоби юридичних осіб не матимуть можливості виїхати ні за кордон, ні в інші регіони, крім суміжних”. За думкою Ярослава Желєзняка, якщо урядова постанова не буде відкоригована, це може призвести до зупинки діяльності багатьох підприємств вже з 18 травня. Перевізники, служба доставки та пошта будуть змушені виконувати перевезення товарів шляхом перевантаження з автомобіля на автомобіль на межах регіонів. Для імпорту та експорту доведеться використовувати лише автомобілі з іноземною реєстрацією.

Загальні висновки з вищезгаданої статті такі:

• Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України.

• Ініціатива буде реалізована за умови ухвалення Кабінетом Міністрів відповідної постанови про облік транспортних засобів у ТЦК.

• Згідно з проєктом постанови, легкові автомобілі можуть бути включені до військового обліку, що може вплинути на їх рух та використання.

• Недолік у формулюванні тексту постанови може призвести до непропорційних обмежень для транспортних засобів юридичних осіб, включаючи легкові автомобілі.

• Якщо не буде внесено відповідні коригування до урядової постанови, це може призвести до значних ускладнень у роботі підприємств, зокрема, у сфері перевезень та доставки товарів.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.