Українська акторка Наталка Денисенко вирушила у літню відпустку до сонячної Туреччини. Зірка влаштувала собі релакс на білосніжному пляжі, приміряла кілька відвертих образів у білому та поділилася атмосферними світлинами з фанатами. Проте частина підписників сприйняла це не так райдужно, як сама акторка. На сторінці в Instagram Наталка виклала серію кадрів у купальниках і легких вбраннях, які […]
Державне підприємство «Львіввугілля» знову опинилося у центрі корупційного скандалу. Після призначення у січні 2025 року виконувачем обов’язків генерального директора Павла Овчіннікова, правоохоронні органи відкрили досудове розслідування щодо можливого привласнення коштів під час закупівлі гірничо-шахтного обладнання та реалізації вугільної продукції. Серед підозрюваних — сам Овчінніков, т.в.о. заступника генерального директора з матеріально-технічного постачання, транспорту, тендерів і збуту […]
На дні колишнього Каховського водосховища науковці виявили залишки небезпечних речовин, серед яких — важкі метали, здатні негативно впливати на довкілля. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science.
Попри те, що нині ця територія вкрилася густою зеленню, ґрунт тут не такий безпечний, як може здаватися. Експерти з’ясували: протягом десятиліть пил із промислових підприємств, розташованих вище за течією Дніпра, осідав на дні водосховища, накопичуючи в собі токсини. Після руйнування Каховської ГЕС цей шар мулу почав розсіюватися по довколишніх територіях.
Екологиня Олександра Шумілова пояснила, що дрібні пилові частинки працюють як пориста «губка», яка вбирає й утримує шкідливі речовини. Загальний обсяг цих відкладень сягає 1,5 кубічних кілометрів. Зараз вони потрапляють у ґрунти, воду та рослинність, спричиняючи ризики для місцевих екосистем. Важкі метали можуть провокувати рак, гормональні порушення, ураження органів, а також потрапляти в харчовий ланцюг, загрожуючи хижакам і великим тваринам.
Попри це, за словами професора Івана Мойсієнка з Херсона, наразі ризик для людей є мінімальним. У зоні колишнього водосховища немає постійного населення, а сільськогосподарська діяльність — одинична. Це значно знижує імовірність того, що токсини потраплять до людини через їжу чи воду.
Утім, є й позитивна новина: рослини, зокрема верби, які активно заселяють колишнє дно водосховища, виконують роль природних фільтрів. Вони здатні накопичувати та частково нейтралізувати токсини — цей процес відомий як фіторемедіація. Науковці вважають, що завдяки цьому природному механізму можна поступово зменшити рівень забруднення території.
