У Нідерландах судитимуть українця, підозрюваного в ножовому нападі в Амстердамі

Сьогодні в Україні відзначають День працівника державної виконавчої служби, вшановуючи тих, хто забезпечує виконання рішень судів та сприяє відновленню справедливості у суспільстві. Одночасно в церковному календарі 17 грудня присвячене святкуванню пам’яті пророка Даниїла — видатного старозавітного праведника, який залишив по собі приклад мудрості, стійкої віри та вміння тлумачити сни навіть у період Вавилонського полону.

Пророк Даниїл відомий тим, що завдяки своїй мудрості та чесності обіймав високі посади при дворах царів Навуходоносора та інших правителів того часу. Його непохитна віра в Бога та здатність залишатися вірним духовним принципам під час випробувань зробили його символом моральної стійкості та духовної зрілості. У народній традиції цей день вважають сприятливим для молитов про мудрість, захист від зла та правильне прийняття рішень.

Однією з найвідоміших біблійних історій є перебування пророка у лев’ячій ямі. За відмову поклонятися цареві його кинули до левів, однак Бог зберіг йому життя. Цей епізод став символом божественного заступництва та праведності. Книга пророка Даниїла містить також видіння і пророцтва, пов’язані з кінцем часів та приходом Месії. Пророк помер у глибокій старості, залишивши по собі духовну спадщину віри та мужності.

У цей день не радять сваритися, лаятися, кричати та бажати зла іншим. Також варто утриматися від масної їжі, зловживання шкідливими звичками та зациклення на негативних думках.

Наші предки уважно спостерігали за погодою цього дня:яка погода 17 грудня, таким буде травень;сильна заметіль віщує гарне роїння бджіл навесні;багато снігу — до потепління наступного тижня;іній на деревах — на теплі різдвяні свята.

Також цього дня жінки ворожили на судженого. Під подушку клали три лаврові листки з іменами Азарія, Мисаїл і Ананія та молилися святому Даниїлу про віщий сон.

Іменини святкують Данило, Денис, Іван, Микита, Микола, Олександр, Петро, Сергій та Степан. Талісманом народжених цього дня вважається бірюза — камінь, що сприяє психічному здоров’ю, допомагає при безсонні та головному болю.

1963 рік — Герой України, воєначальник Сергій Кульчицький1975 рік — акторка українського походження Міла Йовович1977 рік — канадська акторка і режисерка українського походження Кетрін Винник

У цей день в історії відбулося чимало важливих подій — від першого польоту братів Райтів у 1903 році до ухвалення резолюцій ООН і початку роботи українських промислових підприємств та політичних інституцій.

В Україні 17 грудня відзначають День працівника державної виконавчої служби — професійне свято людей, відповідальних за виконання судових рішень. Також цього дня у світі проходить Міжнародний день захисту секс-працівниць від насильства і жорстокості та День братів Райтів, присвячений розвитку авіації.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.