У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело ретельну перевірку декларацій 541 керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК), в результаті чого було виявлено порушення у 8 осіб. Голова комітету з антикорупційної політики у Верховній Раді, Анастасія Радіна, повідомила, що дані про цих осіб передані правоохоронним органам для подальших дій. В даний момент триває моніторинг життєвого стилю ще 28 осіб, а також аналіз декларацій 5 інших керівників ТЦК.

За словами Радіної, принаймні дві декларації співробітників ТЦК мали вищий ризик порушень порівняно з іншими деклараціями посадовців. Найбільш серйозне порушення виявлено в діяльності начальника Одеського ТЦК, Євгена Борисова, якому пред'явили підозру у незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Інший випадок стосується заступника начальника одного з ТЦК, який зібрав понад 400 000 гривень від військовослужбовців на свою особисту банківську картку і, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Решта виявлених порушень стосується осіб з ТЦК в Одесі, Самборі, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. За розслідування відповідають спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Спеціалізована антикорупційна прокуратура веде процедуру конфіскації можливо незаконно нажитих активів. Рішення про подальші дії буде ухвалено судом.

В результаті проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено серйозні порушення у деклараціях керівників територіальних центрів комплектування. Серед них 8 осіб мали ознаки корупційних дій. Зараз триває розслідування щодо ще 28 осіб, а також перевірка декларацій інших посадовців.

Найбільш відомий випадок стосується начальника Одеського ТЦК, якому пред'явлено підозру у незаконному збагаченні на значну суму. Крім того, виявлено випадок, коли заступник начальника одного з центрів зібрав кошти від військовослужбовців та, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Загалом, виявлені порушення стосуються осіб з різних регіонів України. Розслідування цих справ здійснюють спеціалізовані прокуратури, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Подальші дії, включаючи конфіскацію можливо незаконно нажитих активів, будуть вирішуватися в судовому порядку.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Щодо параметрів мобілізації. Усього до Сил оборони було призвано 1 млн 50 тис. громадян. Планується призвати понад 160 тисяч осіб. Зазначене забезпечить доукомплектування військових частин до 85%”, – сказав Литвиненко.

Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні підтримала продовження дії загальної мобілізації на 90 діб, тобто до 7 лютого 2025 року.

Міністр оборони країни заявляв, що територіальні центри комплектування та правоохоронні органи України зможуть обмінюватися даними через електронну систему, аби ефективніше шукати людей, які ухиляються від служби в лавах ЗСУ.

У вересні 2024 року Зеленський заявляв, що Україна розраховувала шляхом пакетів іноземної допомоги укомплектувати 14 нових військових бригад, але не вийшло – навіть чотири.