У Польщі після контакту з поліцією помер українець

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Україна продовжує демонструвати неймовірну стійкість та рішучість у захисті своєї територіальної цілісності та суверенітету. Незважаючи на складні обставини, країна зосереджує зусилля не лише на обороні, але й на відбудові та розвитку.

Зараз спостерігається три головні чинники. 1. На ці два напрямки стягують найбільше живої сили, озброєння і БК. 2. ЗСУ методично стали бити по енергосистемі в цих напрямках. 3. ЗСУ намагаються вибити ППО/ПРО росіян на цих ділянках.

Найімовірніше, все може початися саме з харківського напрямку, який частково матиме дві мети: – підняти бойовий дух, коли почнуть повертати контроль над втраченими територіями – змістити увагу противника.

Експерти дають лише 40% на успіх ЗСУ, оскільки мотивація у ЗСУ занадто низька, хоч озброєння на складах західної України достатньо, але його бережуть для наступу, воюючи зараз на Донбасі за рахунок живої сили.

І так, у ЗСУ пріоритетом тепер стоїть не Токмак і т.п., а Енергодар, оскільки захоплення АЕС і повернення її під контроль України вважатимуть Мега перемогою, особливо на момент наростаючого енергодефіциту в Україні. Така собі надія на відновлення поставок електроенергії з ЗаАЕС, якого вистачить, щоб замінити втрату всіх ТЕЦ, ГРЕС і тд. Ще плюс, її не можна знищити, як теплові станції. Зараз, до речі, Енергодар ЗСУ масово обстрілюють уже понад 20 днів.