У Раді розглядають тимчасове відключення мобільного зв’язку під час атак дронів

Подивимось, що вийде: Українські правоохоронні органи виявили живий інтерес до справи, пов'язаної з полковником Вадимом Височиним, керівником Центрального спортивного клубу Збройних Сил України. Ця справа викликає сумніви через вражаючий рівень розкішного майна, яке належить Височину, що стоїть у розрозненні з його військовим статусом і обов'язками перед військовими. У світлі цього, з'являються запитання щодо джерела походження цього майна та можливого порушення законодавства щодо декларування та фінансової діяльності.

Полковник Височин має цивільну дружину і дорослого сина, а в них – два маєтки під Києвом і кілька дорогих автомобілів.

Цивільна дружина керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ Леся Леськів задекларувала квартиру у Львові площею 93 квадратні метри, яку 2002 року купила нібито за 1500 гривень. Саме ця ціна вказана в офіційному документі жінки. Крім того, в її декларації є будинок на 262 квадратні метри та земельна ділянка в селі Петрушки під Києвом. За декларацією, маєток придбали 2012 року за 930 тисяч гривень – на той момент це трохи більше 100 000 доларів.

Зараз їздить жінка на Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Автомобіль придбаний начебто за 500 000 гривень – на той час це трохи менше 18 тисяч доларів. Однак навіть зараз найдешевший автомобіль цієї моделі у 2017 році коштує від 30 тисяч доларів.

Ще один будинок поруч, у тих же Петрушках, – на 340 квадратів. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, він належить дорослому синові Вадима Височина – Павлу.

Цей маєток разом із земельною ділянкою купили 2021 року. Судячи із соцмереж Павла, він у цьому будинку не живе, а мешкає в іншому родинному маєтку, записаному на його маму.

Будинок, записаний на самого Павла, наразі ремонтується, тож, найімовірніше, Павло мешкає з батьками в маєтку, який перебуває у власності його матері.

Саме біля цього будинку ми зафіксували автомобіль Tesla Model S 2016 року випуску. Автомобіль записаний на Павла.

Крім цієї машини, за даними з системи YouControl, у сина полковника є BMW I3 2017 і Volkswagen Polo 2019.

У самого керівника ЦСК ЗСУ Вадима Височина є ще два авто – Tesla Model Y 2021 року і Audi A3 2015-го. Останніми машинами іноді користується і син полковника.

Це тільки ті автомобілі, які наразі належать родині. До цього у Височини були ще два Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen Multivan і Tesla MODEL 3.

За декларацією від 2019 року, Височин-старший отримував майже 40 000 гривень на місяць і мав 320 000 гривень заощаджень. Отже, загалом річного доходу Вадима Височина за 2019 рік не вистачило б навіть на одну його «теслярку». Навіть якщо не витрачати гроші на їжу, комуналку та бензин.

Леся Леськів у 2016 році отримувала 23 000 гривень на місяць, а у 2019 році – 34,5 тисячі. Інших декларацій жінка не подавала. Заощаджень у неї не було.

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.